Справа № 2-а-991/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 9186 грн. недосплачених коштів ,передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та 14475,90 грн. недосплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з тим, що вона та її малолітні діти є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.
Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з малолітніми дітьми: дочкою - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, в с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копіями посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, копіями свідоцтв про народження дітей , копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 11 серпня 2003 року по даний час працює в ДП «Олевське лісове господарство» , що розміщується на території зони посиленого радіоекологічного контролю , а саме в м. Олевськ Житомирської області та яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем і отримує щомісячно по місцю роботи допомогу в розмірі 2,10 грн. кожному на себе та двох малолітніх дітей та доплату позивачці в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні посиленого радіоекологічного контролю - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітніх дітей у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.
• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (11 міс. х 2,10 грн. = 23,10 грн.) , тобто:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 40 % = 484 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.
З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. - 744 грн. х 2 міс. х 40 % = 595,20 грн.
Таким чином, 2845,20 грн. – 23,10 грн. отриманих коштів = 2822,10 грн. х 3 = 8466,30 грн. , оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 04 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому не слід брати до уваги у зв’язку з їх безпідставністю посилання позивачки на ст. 238 КЗпПУ відповідно до якої при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, орган який розглядає спір , має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 54,45 грн. , тобто за період з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року, а саме:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 2 міс. = 1210 грн.
З 01.04.2009 р. по 01.05.2009 р. – 605 грн. : 21 роб. дн. х 20 відпрац. дн. = 595,23 грн.
З 01.05.2009 р. по 01.06.2009 р. – 625 грн. : 18 роб. дн. х 15 відпрац. дн. = 520,83 грн.
З 01.06.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 1 міс. = 625 грн.
З 01.07.2009 р. по 01.08.2009 р. – 630 грн. : 23 роб. дн. х 21 відпрац. дн. = 575,21 грн.
З 01.08.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 2 міс. = 1260 грн.
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 1 міс. = 650 грн.
З 01.11.2009 р. по 01.12.2009 р. – 744 грн. : 21 роб. дн. х 19 відпрац. дн. = 673,14 грн.
З 01.12.2009 р. по 01.01.2010 р. – 744 грн. : 23 роб. дн. х 20 відпрац. дн. = 646,95 грн.
Всього – 6756,36 грн.
Таким чином , 6756,36 грн. – 54,45 грн. отриманих коштів = 6701,91 грн., а не 14475,90 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її малолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 8466,30 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з малолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 6701,91 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 88,06 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 67,02 грн. на користь держави.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: