Справа № 2-а-939/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення належних виплат,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , тобто такими, що не відповідають ст.ст. 5, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та стягнути з нього на її користь 9533 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , оскільки вона має на утриманні дитину віком до 3-х років, перебуває на обліку у відповідача, де отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява щодо розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову.
Встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження дитини, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання. Позивачка на даний час не працює та перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що стверджується довідкою відповідача. За розрахунками позивачки, заборгованість по недоплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить 9533 грн. за період з 01 грудня 2007 року по 01 листопада 2009 року.
Дослідивши та оцінивши докази по справі вважаю, що позовні вимоги позивачки стосовно поновлення пропущеного строку на звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та стягнення заборгованості по недоплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не підлягають до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивачка є особою, яка на даний час не працює, а тому допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона отримує згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням» та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» внесені зміни, згідно яких в 2008 році питання виплати застрахованим особам в системі загальнообов’язкового державного страхування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалось Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Її розмір відповідно до ст. 15 зазначеного Закону дорівнював різниці між 50 % прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130 грн. та зміни внесені Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не були скасовані та не визнані неконституційними.
Крім того, дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка передбачає , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватись у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років, зупинено на 2009 рік згідно із Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 46 якого передбачає , що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку , визначених Кабінетом Міністрів України.
Її розмір відповідно до ст. 15 названого Закону , дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Зміни внесені до Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» не скасовані та не визнані неконституційними.
Враховуючи зазначене, вважаю , що відповідачем вказана допомога позивачці виплачується в повному розмірі, передбаченому діючим законодавством та відповідач діяв правомірно стосовно виплати допомоги позивачці за вище зазначений період.
Крім того, позивачка просить поновити строк на звернення до суду з вимогами за 2007-2008 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що дізналась про порушення своїх прав лише в кінці 2009 року. Проте з таким обґрунтуванням погодитись неможливо, оскільки, з довідок наданих позивачкою слідує, що вона за 2007 та 2008 роки отримувала допомогу в розмірі 130,00 грн. Відтак з цього моменту вона повинна була дізнатися про порушення свого права та у виплаті допомоги в меншому розмірі, ніж передбачено в Законі України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» . Правила набрання чинності законами визначені ч. 5 ст. 94 Конституції України, а тому посилання позивачки на ту обставину, що їй раніше були невідомими положення зазначеного Закону, який гарантує виплати у більших розмірах, не можуть бути взятими до уваги, оскільки даний нормативний акт були доведений до відома громадян шляхом його публікації у засобах масової інформації .
Тому вважаю, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими та немотивованими та в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.ст. 11, 71, 86, 99, 160, 161, 186 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення належних виплат – відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :