Справа № 2- а-497/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира , управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира за період з грудня 2006 року по червень 2009 року 36660 грн. коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з січня 2009 року по червень 2009 року 2734,80 грн. коштів, передбачених ст. 37 зазначеного Закону у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Крім того, позивач просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідачів заборгованості , яка передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира та управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідні заперечення, просять справу розглянути без їх участі.
Встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії та проживає в с. Копище Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивача, довідками з місця проживання.
Позивач працював в Державній інспекції з карантину рослин по Житомирській області на посаді завідувача ППКР Майдан-Копищенський в с. Майдан-Копищенський Олевського району Житомирської області, що підтверджується копією трудової книжки і отримував щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області допомогу в розмірі 1,60 грн. з 01 жовтня 2002 року по даний час та в управлінні праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира доплату до заробітної плати в розмірі 10,50 грн. з жовтня 1993 року по грудень 2006 року відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченнях відповідачів, довідками з місця роботи, довідкою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати та громадянам, які працюють на території гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат , які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не
допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідачі неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.
• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 січня 2009 року по 01 липня 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (6 міс. х 2,10 грн. = 12,60 грн.) , тобто:
З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 40 % = 726 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,
Всього - 1476 грн.
Таким чином, 1476 грн. – 12,60 грн. отриманих коштів = 1463,40 грн., оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 10 грудня 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду) та згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області позивач отримує зазначену допомогу з 01 жовтня 2002 року по даний час .
Крім того, доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ належить до соціальних виплат, а не до структури заробітної плати, тобто до зазначених правовідносин застосовуються вимоги ст. 99 КАС України, а не ст. 233 КЗпП України на яку посилається позивач у своїй позовній заяві та яка передбачає стягнення грошових виплат працівникові без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення з адміністративним позовом до суду, оскільки позивач звернувся до суду 10 грудня 2009 року, не заявив прохання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та не надав доказів про наявність поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду, тому позовні вимоги про визнання дій відповідача управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира неправомірними , стягнення недовиплачених коштів задоволенню не підлягають та в позові до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира слід відмовити за безпідставністю.
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Враховуючи те, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживає на радіоактивно забрудненій території та виплати по допомозі особам, які проживають на території радіоактивного забруднення є щомісячними платежами, які виплачуються з Державного бюджету України, тому постанову суду слід звернути до негайного виконання в частині стягнення на користь позивача з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації зазначених коштів в межах місячного платежу з 01 червня 2009 року по 01 липня 2009 року , тобто допомоги в сумі 250 грн. ( 1463,40 грн. загальної заборгованості – 250 грн. заборгованості за місяць = 1213,40 грн. заборгованості) та з метою захисту права позивача на соціальний захист як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира , управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 1213,40 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 250 грн. допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Постанова суду в частині негайного виконання стягнення зазначених сум набирає законної сили з моменту її винесення.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: