Справа № 2-а-1015/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого-судді Ковальчука М.В.
з участю секретаря Дворак Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними та стягнути на його користь з відповідача за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року 3062 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 15310 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Під час судового засідання 06 травня 2010 року згідно заяви позивача притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області.
Позивач в судове засідання не з’явився, згідно поданої письмової заяви, просить справу розглянути без його участі.
Представник управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з’явився, але надійшло письмове заперечення з проханням розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечують .
Представник управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області в судове засідання не з’явився, але надійшло письмове заперечення згідно якого стосовно задоволення позову заперечують .
В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивач, а саме АДРЕСА_1 відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту, довідкою з місця проживання, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач на даний час є непрацюючим пенсіонером за віком і отримує щомісячно з 02 лютого 2000 року по даний час доплату до пенсії в розмірі 10,50 гривень в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та отримував щомісячно з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року допомогу в розмірі 2,10 грн. в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, тобто отримує виплати в розмірах передбачених постановою КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, довідкою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, обставинами, зазначеними у запереченнях відповідачів.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у розмірі – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 1 13 Конституції України).
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати.
Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх
утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Також є безпідставним доводи УПФ України в Олевському районі з приводу того, що вони є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2 , саме зазначений відповідач забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення виплат доплати до пенсії особам, які проживають на території радіоактивного забруднення за відповідними позовами.
Таким чином відповідачі неправомірно обмежували позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009 р.-744. 00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 лютого по 31 грудня 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (11 міс. х 2,10 грн. = 23,10 грн.) , тобто:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 40 % = 484 грн.
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.,
З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. - 744 грн. х 2 міс. х 40 % = 595,20 грн.,
Всього - 2845,20 грн.
Таким чином, 2845,20 грн. – 23,10 грн. отриманих коштів = 2822,10 грн., оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 05 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Крім того, суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в межах річного терміну з 01 лютого по 31 грудня 2009 року у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця (11 міс. х 10,50 грн. = 115,50 грн.) , тобто:
З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 2 х 2 міс. = 2420 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 2 х 3 міс. = 3750 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 2 х 3 міс. = 3780 грн.
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 2 х 1 міс. = 1300 грн.
З 01.11.2009 р. по 31.11.2009 р. – 744 грн. х 2 х 2 міс. = 2976 грн.
Всього – 14226 грн.
Таким чином, 14226 грн. – 115,50 грн. отриманих коштів = 14110,50 грн., а не 15310 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 – 2822,10 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого по 31 грудня 2009 року .
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з рахунку № 25601312637, МФО 311647, відкритому у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Житомир на користь ОСОБА_1 14110,50 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого по 31 грудня 2009 року .
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області державне мито в сумі 54,40 гривень на користь держави.
Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звільнити від сплати державного мита на підставі п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: