Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 серпня 2010 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Мельника Ю.М., Збитковської Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.,
сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 18 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до СГПП «Нове життя» с. Чудель Сарненського району про визнання права власності на майновий комплекс тракторної бригади,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 18 травня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до СГПП «Нове життя» с. Чудель Сарненського району про визнання права власності на майновий комплекс тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району балансовою вартістю 55584 грн.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачка посилалася на те, що при вирішенні спору місцевий суд не врахував того, що на придбаний нею майновий комплекс була відсутня технічна документація. У зв’язку з цим посвідчити нотаріально укладений сторонами 8 грудня 2009 року у простій письмовій формі договір купівлі-продажу майнового комплексу було неможливо. Відмовляючи у задоволенні позову, суд не зважив на положення ст.ст. 218, 220, 334 ч. 1 та 328 ЦК України. Суд безпідставно не прийняв до уваги те, що договором від 7 грудня 2009 року, укладеним між ОСОБА_1, 52 власниками майнових паїв та керівником СГПП «Нове життя» ОСОБА_2, останньому всіма власниками майнових паїв було доручено оформити договір купівлі-продажу майнового комплексу тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не мав повноважень від СГПП «Нове життя» на відчуження майна цього підприємства, суперечить пунктам 4.1. і 4.2. Статуту СГПП «Нове життя», відповідно до яких ОСОБА_2 як засновник цього підприємства міг здійснювати право власності на майно та інші його активи одноосібно або через призначених осіб.
Покликаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення її позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_1 і 52 співвласниками майнових паїв письмовий договір про купівлю-продаж частини майнового комплексу тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району не укладався, оскільки ОСОБА_2 не мав повноважень ні від імені зазначених співвласників майнових паїв на продаж виділеного їм майна, ні від імені СГПП «Нове життя» на відчуження іншої частини майнового комплексу цієї тракторної бригади, яка становила майно цього підприємства.
Проте погодитися повністю з такими висновками місцевого суду не можна.
Багатостороннім договором від 7 грудня 2009 року, укладеним між позивачкою ОСОБА_1, 52 власниками майнових паїв та керівником СГПП «Нове життя» ОСОБА_2, останній був наділений власниками майнових паїв правом оформити від їх імені договір купівлі-продажу частини майнового комплексу тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району, яка була виділена пайовикам у власність. Такий багатосторонній договір узгоджується з положеннями ст. 1003 ЦК України.
Відчужуючи від імені СГПП «Нове життя» на користь позивачки іншу частину майнового комплексу тракторної бригади, що становила майно цього підприємства, ОСОБА_2 діяв як засновник СГПП «Нове життя», який відповідно до пунктів 4.1., 4.2. і 7.3. Статуту СГПП міг здійснювати право власності на майно підприємства та інші його активи одноосібно та без доручення.
Обґрунтовуючи свій позов про визнання права власності на куплений майновий комплекс тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району балансовою вартістю 55584 грн., ОСОБА_1 вважала укладений нею договір купівлі-продажу майнового комплексу дійсним і посилалася при цьому на ч. 2 ст. 220 ЦК України, відповідно до якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Проте згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Крім того, в матеріалах справи немає доказів про те, що одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на майновий комплекс тракторної бригади в с. Чудель Сарненського району балансовою вартістю 55584 грн. задоволені бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 640, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду від 18 травня 2010 року частково скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні її позову до СГПП «Нове життя» с. Чудель Сарненського району про визнання права власності на майновий комплекс тракторної бригади відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: