Справа № 22- 4911 Головуючий у 1 інстанції
Категорія – 43- - Гармаш Т.І.
Доповідач - Головань А.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді - Полежая В.Д.
суддів - Голованя А.М.
- Черниш Т.В.
при секретарі - Савченко Н.В..
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття їх з реєстрації і
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Крім неї у квартирі зареєстровані її колишня невістка ОСОБА_4 із сином ОСОБА_51995 року народження та колишній чоловік ОСОБА_6. ОСОБА_4 була дружиною її сина ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті сина відповідач ОСОБА_4 та її неповнолітній син звільнили квартиру з лютого 2008 року за вказаною адресою не проживають, але їхня реєстрація не скасована.
Вважає, що відповідачі не проживають за адресою своєї реєстрації більше шести місяців, у зв’язку з цим втратили право користування жилим приміщенням відповідно до ст.ст. 71, 72. ЖК України.
При розгляді справи позивач доповнила позовні вимоги, просила зобов’язати відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського МВ УМВС в Кіровоградській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4. та ОСОБА_5(а.с.83)
Ухвалою суду від 18 травня 2010 року закрито провадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_6 у зв’язку зі смертю.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року у задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням судом норм матеріального та процесуального права з поста-новленням нового рішення про задоволення заявленого нею позову.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явилися.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 04.09.1996 року належить квартира АДРЕСА_1.(а.с.9)
Починаючи із 12.07.2007 року у квартирі зареєстровані ОСОБА_4 із неповнолітнім сином ОСОБА_5(а.с.11,108)
Відмовляючи в позові про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратила право користування жилим приміщенням та у скасуванні їхньої реєстрації, суд першої інстанції виходив з того, що переконливих належних і допустимих доказів того, що відповідачі більше шести місяців без поважних причин не проживали у спірній квартирі позивач не надала.
Разом із тим, не можна погодитися з підставами, виходячи з яких суд відмовив у задоволенні позову, оскільки зазначені висновки суду не узгоджуються з нормами матеріального права.
Так, відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Підставою припинення права користування жилим приміщенням відповідно до ст. 71 цього Кодексу - є відсутність наймача або члена його сім'ї у місці їх проживання понад шість місяців без поважних причин, тобто за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається право користування жилим приміщенням протягом шести місяців і причини та мотиви відсутності протягом цього часу не мають правового значення.
Отже, підставою визнання особи (наймача або члена його сім'ї) такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є її безперервна відсутність у місці проживання понад шість місяців без поважних причин.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 та її неповнолітній син ОСОБА_5 не вселялися у спірну квартиру як наймачі, а є колишніми членами сім’ї власника квартири.
Припинення сімейних відносин із власником будинку (квартири), відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України не позбавляє членів його сім'ї права користування займаним приміщенням.
Членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено не у зв’язку з тим, що відповідачі не проживали у квартирі понад шість місяців з поважних причин, як просила позивач, а з тих підстав, що виселення відповідачів, як колишніх членів сім’ї позивача за ст.ст. 71,72 ЖК України чинним законодавством не передбачено.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням та скасування їхньої реєстрації.
Доводи апеляційної скарги, окрім врахованих при ухваленні даного рішення, висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню. .
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням та скасування їхньої реєстрації– відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді: