Справа № 22 - 1379, Головуючий у 1-й інстанції
категорія – 5 - - Гармаш Т.І.
Доповідач - Головань А.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
при секретарі Салабай М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на ј вартості житлового будинку та стягнення вартості частини будинку та визнання права власності на ј частину будинку за ОСОБА_4 і
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с.3,4, том.1)
На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 16 травня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір про продаж будинку розташованого в АДРЕСА_1, який має бути визнаним недійсним з підстав недодержання при його вчиненні вимог статей 203, 1277, 1283 ЦК України. Зазначала, що є спадкоємцем за заповітом на спадщину – спірний будинок, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті баби. Проте відповідач у справі, який є її дідом, скориставшись тим, що вона була неповнолітньою, не повідомив їй про наявність заповіту і відчужив будинок без її згоди іншій особі. У зв’язку з цим просила задовольнити заявлені нею вимоги.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2009 року до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_4
У зв’язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 провадження у справі закрито в частині заявлених до нього позовних вимог.
В судовому засіданні позовні вимоги були частково змінені: - позивач просила визнати недійсним договір купівлі продажу будинку у частині ј його вартості на суму 20000 грн., з урахуванням повернення ОСОБА_5 7000 грн. стягнути з ОСОБА_4 13 000 грн. із залишенням у його власності житлового будинку.
10 лютого 2010 року представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частку вартості житлового будинку й стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 12624 грн. 25 коп., визнавши за ОСОБА_4 право власності на зазначену частку майна.(а.с. 31,32, том 2)
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області 24 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення заявленого нею позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач не довела, що договір купівлі-продажу спірного будинку було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, пред’явлення позову про визнання права власності на майно позивачем в інтересах відповідача не передбачено законом, встановлений законом строк для прийняття спадщини нею було пропущено без поважних причин, то підстав для задоволення заявлених позовних вимог немає.
Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Як убачається з матеріалів справи спадщина за заповітом, право на яку оспорює позивач, відкрилася після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, отже правовідносини між сторонами щодо прийняття спадщини регулюються ЦК УРСР.
Згідно ч.1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Тобто, вищезгаданою правовою нормою визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Надані сторонами докази свідчать, зокрема, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, що право власності на спірний будинок в АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_5 набув 29 квітня 2008 року і це майно не входило до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_7 (а.с.109)
Тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеного будинку від 16 травня 2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності.
Пред’явлення такого позову однією особою в інтересах іншої без відповідних повноважень на це, законом не передбачено.
Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що позов у частині визнання за відповідачем права власності на ј частку житлового будинку й стягнення грошової компенсації в розмірі 12624 грн. 25 коп. також не підлягає задоволенню.
Разом із тим, не можна погодитися з підставами, виходячи з яких суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а саме – у зв’язку з тим, що встановлений законом строк для прийняття спадщини нею пропущено без поважних причин.
Так, за правилами ч.1 ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Визначення ж додаткового строку судом передбачено ч.3 ст. 1272 ЦК України, тобто правовою нормою яка не може бути застосованою до спірних правовідносин.
За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухвалення рішення про відмову у задоволенні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги, окрім врахованих при ухваленні даного рішення, висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області , -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2010 року скасувати в частині вирішення позовної вимоги про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В решті рішення суд залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді