Апеляційний суд Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Справа № 22-3262/  2010                                                                       Головуючий у 1 інстанції – Бойко І. А.

Категорія - 57                                                                                         Доповідач – Головань А. М.                                                

У Х В А Л А

Іменем  України

01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

           головуючої судді     -   Кривохижі В. І.

           суддів                        -   Голованя А. М.

                                                  Черниш Т. В.

           при секретарі           -    Салабай М.В.                                                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2010 року і

в с т а н о в и л а :

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.

    Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

    Суд визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області у недоплатах до пенсії щомісячних надбавок ОСОБА_2, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищеної пенсії ОСОБА_2, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також починаючи 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року

    У апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі Кіровоградської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати.

    Позивачкою постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

    Встановлено, що позивачка відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу дитини війни.

    Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Наявність у позивачки права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.

У період з 2007 по 2009 роки управлінням Пенсійного фонду їй не нараховувалися кошти, передбачені ст.6  Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведене, суд обгрунтовано зобов’язав  управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_2зазначені кошти за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року виходячи з того, що рішеннями Конституційного  Суду України  №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними і на 2009 рік, оскільки її зміст не змінювався та розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була.

Правильною є постанова суду і в частині відмови у перерахунку і виплаті підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік.

Згідно Прикінцевих положень зазначений Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року. Проте, пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України від 19 січня 2006 року були внесені зміни до Державного бюджету на 2006 рік, згідно з якими п.17 ст.77 Закону виключено, а новою редакцією ст.110 Закону встановлено, що пільги дітям війни запроваджуються  у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному  Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

В зв’язку з тим, що протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пільги для дітей війни не було запроваджено, тому у суду не було передбачених законом підстав для задоволення вимог про перерахунок і виплату підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік.

Доводи скарги щодо неможливості нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            оскільки з державного бюджету не виділялися кошти для проведення цих виплат не спростовують правильність висновків суду і не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі Кіровоградської області відхилити.

Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча

Судді