Справа № 22-2257                                                       Головуючий у 1-й інстанції

                                                                                                                       – Бутенко О.Ф.

                                                                                                  Доповідач     -ГолованьА.М.                                

УХВАЛА

    22 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                          Головуючої    Кривохижі В.І.

                                                               суддів             Черниш Т.В.

                                                                                       Голованя А.М.

                                                             при секретарі  Слюсаренко Н.Л.

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голованівського  районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2004 року за позовами ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності і розподіл майна, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до тієї ж особи про встановлення факту проживання однією сім’єю, створення спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виселення й розподіл майна, і

ВСТАНОВИЛА :

         У  січні 2004 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності і розподіл майна.

         У травні 2004 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулися до тієї ж особи про встановлення факту проживання однією сім’єю, створення спільної сумісної власності.

        Посилалися на те, що починаючи з березня 1977 року позивачка та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах. За час проживання однією сім’єю  набули спільне майно, зокрема, автомобіль марки ВАЗ 21-01 та жилий будинок АДРЕСА_1 які просять розділити між ними

         У зустрічному  позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4, поданому у лютому 2004 року, ставиться питання про виселення й розподіл майна. Зазначається, що спірний будинок було придбано ним за власні кошти.

         Ухвалою Голованіського  районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2004 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_4,  ОСОБА_6  і   ОСОБА_5, за умовами якої : залишено на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 жилий будинок АДРЕСА_1 та інші надвірні споруди;  за ОСОБА_5 визнано право власності на літню кухню, сарай-конюшню, майстерню, 1\3 криниці, 1\3 частини воріт, 1\3 частини водопроводу, 1\3 частини огорожі, погріб та грошову компенсацію в розмірі 1383 грн. Провадження у справі закрито.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування ухвали суду, як постановленої із порушенням норм матеріального та процесуального права.

       Заслухавши доповідача, пояснення представників  ОСОБА_3 – ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідача   ОСОБА_5, які підтримали доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

       За правилами ст. 103 ЦПК України 1963 року, чинного на час розгляду справи в суді першої інстанції, сторони можуть закінчити справу мировою угодою в усякій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову відповідачем і не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

       Суд закриває провадження в справі якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. (п.5 ч.1 ст. 227 ЦПК України 1963 року)

       Затверджуючи мирову угоду між сторонами та закриваючи провадження у справі суд  виходив з того, що мирова угода, укладена між сторонами, не суперечить закону, здійснена в інтересах сторін і виконання умов мирової угоди не порушує інтересів інших осіб.

       Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

       Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від          26 липня 1980 року ( а.с. 20,21) ОСОБА_5, на праві власності належить будинок АДРЕСА_1.

       Згідно ч.1 ст. Закону України “Про власність”, який діяв на час вирішення справи, майно, придбане внаслідок спільної праці членів  сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

       Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім’ю України майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною  власністю.  Кожен  з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

       Однак, затверджуючи мирову угоду, суд не звернув уваги на те, що  договір купівлі –продажу спірного будинку було укладено відповідачем у справі під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3, яка в порушення ст. 105 ЦПК України 1963 року не була залученою до участі у справі як  співвідповідач.

       У зв’язку з тим, що укладена між сторонами мирова угода порушує інтереси інших осіб, суд не мав підстав її затверджувати  та закривати провадження у справі.

       Тому, відповідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України 2004 року, оскаржувана ухвала су-ду підлягає скасуванню як постановлена з порушенням норм процесуального права.

       Керуючись п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

УХВАЛИЛА:

      Апеляційну  скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

     Ухвалу Голованівського  районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2004 року скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої  інстанції іншим суддею.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

        Головуюча

        Судді