Справа №2-2844/10

У Х В А Л А

22.06.2010 р. Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, та інших про стягнення заборгованості за кредитними договорами,  

                       в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Пред’явлена позовна заява ухвалою судді від 10.06.2010 року була залишена без руху, у зв”язку з порушенням позивачем вимог ст.ст.119,120 ЦПК України.

Так, позивач звертається до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованостей за кредитними договорами до 100 громадян, які мешкають в різних районах, як міста Запоріжжя, так і Запорізької області. Таким чином, позивач у справі об’єднав в одне провадження значну кількість позовних вимог, які випливають з договірних зобов’язань між банківською установою та фізичними особами. При цьому, як на правову позицію позивач посилається на статті 32,118,126 ЦПКУ.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо :

1)  предметом спору є спільні права чи обов”язки кількох відповідачів;

2)  права і обов’язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави;

3)  предметом спору є однорідні права і обов”язки.

З позову вбачається, що предметом спору є права та обов’язки кожного відповідача за різними окремими кредитними договорами; права і обов’язки відповідачів виникли з різних підстав, тому об’єднання в одне провадження такої кількості позовних вимог до фізичних осіб, на думку суду, є невірним. Більш того, розгляд зазначених вимог банківської установи, з залученням значної кількості відповідачів (100 осіб), в одному провадженні, може призвести до збільшення строку розгляду справи по суті у зв’язку з неодноразовою неявкою одного з співвідповідачів, що негативно відбивається на правах інших учасників процесу.

Надалі, по тексту позовної заяви, позивач посилається на ч.7 ст. 110 ЦПКУ, зазначаючи, що позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

З наданих суду копій документів, з більшістю яких неможливо ознайомитися через погану якість виготовлення документів, вбачається, що договори укладалися або безпосередньо між ЗАТ КБ «ПриватБанк», який розташований в м. Дніпропетровську та громадянами, або філіями банківської установи, які знаходяться в різних районах м.Запоріжжя та Запорізької області, у зв’язку з чим не мають жодного відношення до компетенції Жовтневого районного суду м.Запоріжжя.

Тому, позивачеві, у зв’язку з вищенаведеним, потрібно по кожному відповідачеві чітко визначитися з підсудністю розгляду заявлених позовних вимог, у відповідності до чого вирішити питання щодо підготовки окремих позовів і направлення їх за правилами підсудності до компетентного суду для розгляду по суті. Якщо позивач з такою думкою суду не згоден, то в загальному позові йому слід надати цьому свої вмотивовані обґрунтування по кожній позиції.

На стадії вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості перевірити вимоги законодавця щодо підсудності розгляду зазначеного позову.

Надалі, в прохальній части позивач просить стягнути з кожного відповідача окремо в солідарному порядку (?) в т.ч. і судові витрати, при цьому не зазначаючи їх суму і в чому вони полягають, що є невірним.

Крім того, позов не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину по кожному відповідачу, по кожній спірній ситуації, наявність підстав для звільнення від доказування. (ч.2 п.6 ЦПК України).

Наданий суду загальний, по всіх боржниках, розрахунок заборгованості не дає можливості суду перевірити такі суттєві моменти, як: за який період виникла заборгованість за кредитом та процентами, в кожному окремому випадку, що має значення для правильного вирішення справи. Тому позивачеві слід надати суду по кожному відповідачеві окремий, детальний розрахунок заборгованості.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на ІТЗ розгляду справи в суді.

Замість зазначених документів, позивачем надана заява про відстрочку судових витрат з посиланнями на скрутний фінансовий стан у зв’язку з негативними наслідками фінансової кризи.

Підстава, на яку посилається позивач, є загальною, як для юридичних, так і фізичних осіб, під час світової фінансової кризи, тому суд не вбачає підстав, в порядку виключення, для відстрочки обов"язкових платежів при зверненні до суду з позовом для банківської установи - позивача у справі. Крім того, позивачем в обґрунтування своєї вимоги не надано суду жодного доказу.

Всупереч вимогам  ч. 1  ст.120  ЦПК України позивачем до  позову додані копії всіх документів,  більшість з яких має погану якість   виготовлення,   у   зв’язку   з   чим ознайомитися з ними суд позбавлений можливості; позивачем не додані копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів.    

Для усунення цих недоліків позивачу був встановлений п’ятиденний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала про залишення позову без руху отримана позивачем 18.06.2010 р., згідно поштового повідомлення(справа №2-2842\10), однак позивач недоліки позову в строк не усунув.

Згідно змісту ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  

У зв’язку з тим, що позивач вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків в строк не виконав, відповідно до ст.121 ЦПК України суддя визнає позов неподаним і повертає його позивачу.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

    Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачи в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                             І.О. Смолка

Україна

ЖОВТНЕВИЙ

РАЙОННИЙ  СУД

м. Запоріжжя

“____”__________200__р.

вих. № К-24С

69600, м. Запоріжжя,

вул.Дзержинського, 6

тел. (061) 227-08-04 ПАТ КБ „Приватбанк”

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя повертає матеріали позовної заяви з ухвалою про повернення позову.

Додаток: - копія ухвали судді

         - позовна заява з матеріалами

СУДДЯ:                                     І.О.СМОЛКА