Судове рішення #10352332

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

12  

Справа № 22 - 5215 / 2010 р.                 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г.

                                                                  Суддя-доповідач:  Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

                                                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                       

03 серпня 2010 р.                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Осоцького І.І.,

суддів:                  Давискиби Н.Ф.,

                              Мануйлова Ю.С.,

при секретарі:     Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

    ВСТАНОВИЛА :

В січні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв'язку у розмірі 110,3 грн., що складається з: за період з лютого 2007 року по вересень 2007 року 78 грн. 04 коп. за послуги міського телефонного зв'язку та за період з березня 2007 року по серпень 2007 року 08 грн. 26 коп. за послуги міжміського телефонного зв'язку, також просив стягнути з відповідача сплачені судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» зааборгованість в сумі 110,3грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» суму сплаченого судового збору в розмірі 51 грн. та суму оплати витрат на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 171 грн.

          ОСОБА_3 звернулась до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із матеріалів справи видно, що 16 лютого 1988 року між сторонами укладено договір про надання послуг електрозв’язку за телефоном 52-16-23, за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до договору, ВАТ «Укртелеком» надав відповідачці ОСОБА_3 послуги електрозв’язку в період з лютого 2007 року по вересень 2007 року у розмірі 78 грн. 04 коп., та  послуги міжміського зв’язку за період з березня 2007 року по серпень 2007 року у розмірі 08 грн. 26 коп., а всього 110 грн. 30 коп. , які відповідачка відмовляється оплатити.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Укртелеком», суд першої інстанції правомірно керувався ст.33 Закону України «Про телекомунікації», п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005 року № 720 та п.2 договору від 16.02.1988 року про надання послуг електрозв’язку, відповідно до яких споживач (абонент) зобов’язаний своєчасно вносити плата за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані в кредит по телефону, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 110 грн. 30 коп. на користь позивача.

Твердження ОСОБА_3 про те, що з 24.12.2002 року вона не є власником квартири АДРЕСА_1 за якою закріплено телефонний номер 52-16-23, оскільки продала квартиру іншій особі, а тому  не повинна оплачувати заборгованість за користування телефоном, є неспроможними, та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так із матеріалів справи видно, що договір про надання послуг електрозв’язку від 16.02.1988 року, за телефоном 52-16-23, за адресою АДРЕСА_1 укладено саме з відповідачкою ОСОБА_3 (а.с. 8,9).

Відповідно до п.п.2,4 зазначеного договору абонент зобов’язаний у місячний строк повідомляти підприємство зв’язку про зміни у користуванні телефоном: вибуття абонента, виділенні нової особи яка відповідальна за телефон.; абонент має право припинити у любий час дію договору надавши письмову заяву до підприємства зв’язку.

Між тим, відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що у зв’язку з продажем квартири, за її заявою було  припинено і дію договору про надання послуг електрозв’язку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Суд першої інстанції повно і об’єктивно з»ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, зібраним у справі доказам дав вірну правову оцінку.

Рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.            

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація