Справа № 2- 1262/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

21 липня 2010 року         Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді     Мікули О.І.

при секретарі-         Куп’як В.М.

з участю позивача-             ОСОБА_2

представника позивача-         ОСОБА_5

відповідача-                 ОСОБА_3

представника відповідача-         ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи- Львівської філії ТзДВ „Страхова компанія „Альфа-Гарант” про стягнення коштів, суд, -

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення 30000 грн. матеріальної шкоди та судові витрати, покликаючись на те, що 03.05.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу, згідно якого він передав відповідачу в оплатне тимчасове користування транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3. Даний автомобіль належав йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20.04.2006 року між ним та АТ „Українська автомобільна корпорація”. Вказаний автомобіль був застрахований на підставі договору страхування, укладеного між позивачем та ТзДВ „Страхова компанія „Альфа-Гарант” в особі Львівської філії на термін з 29.04.2007 року по 28.04.2008 року. До числа страхових випадків відносилось і незаконне заволодіння транспортним засобом третіми особами (угон). 01.05.2007 року близько 22 год. ОСОБА_3 поставив даний автомобіль у власний гараж, залишивши у ньому свідоцтво РСА №НОМЕР_6 про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, свідоцтво на право керування вказаним транспортним засобом та інші особисті документи. На наступний день ОСОБА_3 виявив відсутність у гаражі орендованого ним автомобіля. 09.05.2007 року слідчим СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_4 було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1. 03.05.2007 року ОСОБА_2 звернувся в СК „Альфа-Гарант” із заявою-повідомленням про втрату транспортного засобу. 04.07.2007 року СК „Альфа-Гарант” відправила лист ОСОБА_2, в якому повідомлялось про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що згідно Додатку №2 до договору страхування до страхових випадків не відноситься і виплата страхового відшкодування не здійснюється внаслідок халатності осіб, допущених страхувальником до керування транспортним засобом, зокрема, залишення у салоні транспортного засобу реєстраційних документів на нього, а ОСОБА_3 залишив у автомобілі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що стверджується його поясненнями, даними на адресу СК „Альфа-Гарант” та працівників СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. Позивач вважає, що внаслідок винних дій відповідача, він був позбавлений можливості отримати страхове відшкодування, а тому вважає, що йому заподіяно збитки, які підлягають відшкодуванню відповідачем. Тому просить суд задоволити його позов.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позові, просить позов задоволити, стягнути з ОСОБА_3 на його користь 30000 грн. заборгованості по договірному зобов’язанню та судові витрати.

    Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що він зберігав транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року в гаражі, ця умова була погоджена з позивачем, незважаючи на те, що він підписав договір оренди транспортного засобу, де обумовлено зберігання даного транспортного засобу на платній стоянці. Під час підписання даного договору у нього зауважень не було. Коли викрали автомобіль, то дійсно у ньому він залишив документи- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, коли викрали даний транспортний засіб, він подзвонив позивачу та у міліцію, повідомивши про злочин. Вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення.

Представник відповідача- ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснення дав аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, вважає, що позовні вимоги до його довірителя є безпідставними, відповідач належним чином виконував умови договору, вини його довірителя не встановлено, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

    Представник третьої особи- ТзДВ СК „Альфа-Гарант” в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів. Разом з тим, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не заперечив та пояснив, що ТзДВ СК „Альфа-Гарант” прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, на підставі п.3.1.11 Договору страхування, згідно якого до страхових виплат не відноситься і виплата страхового відшкодування не здійснюється внаслідок халатності Страхувальника або осіб, що свідомо допущені ним до керування транспортним засобом, зокрема: залишення в салоні транспортного засобу реєстраційних документів на нього. Водночас, на момент незаконного заволодіння автомобілем позивача в його салоні було залишено реєстраційні документи на автомобіль.

    Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, відповідача та представника відповідача, пояснення свідка ОСОБА_6, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що 03.05.2006 року між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ОСОБА_3 (Орендарем) укладено договір оренди /а.с. 8-12/, згідно з яким Орендодавець надав Орендарю за плату в тимчасове користування з правом викупу автомобіль марки „ЗАЗ DAEWOO”, модель Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, терміном на чотири роки.

    Згідно з п.4.1.20 даного договору Орендар зобов’язаний у разі несплати страхового відшкодування страховою компанією, в якій застрахований даний автомобіль, сплатити витрати пов’язані з відновленням даного автомобіля, а пунктом 5.3 цього Договору передбачено, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені збитки Орендодавцю.

    Актом прийому-передачі автомобіля від 03.05.2006 року /а.с.13/ стверджується факт передачі ОСОБА_2 автомобіля марки „ЗАЗ DAEWOO”, модель Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 ОСОБА_3 Пробіг автомобіля на момент його передачі становив 44 км і автомобіль був технічно справним. Додатково до автомобіля передано запасне колесо, домкрат, антена, радіостанція, балонний ключ.

    Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА №НОМЕР_6 /а.с.14/ автомобіль марки „ЗАЗ DAEWOO”, модель Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2.

    Згідно з копією договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави №06-Z\03-141-00457 від 27.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 (Страхувальником) та Львівською філією ТзОВ Страхова компанія „Альфа-Гарант” (Страховиком) Страхувальник застрахував автомобіль марки „ЗАЗ DAEWOO”, модель Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 від страхових випадків, серед яких, зокрема є: пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок незаконного заволодіння транспортного засобу та/або додатковим обладнанням (Угон).

    Пунктом 7 вказаного Договору страхування визначено страхову суму в розмірі 30000,00 грн., а пунктом 8 Договору страхування строк дії договору – з 29.04.2007 року по 28.04.2008 року.

    Відповідно до п.п. 3.1.11 п. 3.1 Додатку №2 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави №06-Z\03-141-00457 від 27.04.2007 року /а.с.18-20/ до страхових виплат не відноситься і виплата страхового відшкодування не здійснюється внаслідок халатності Страхувальника або осіб, що свідомо допущені ним до керування транспортним засобом, зокрема: залишення в салоні транспортного засобу реєстраційних документів на нього.

    Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 09.05.2007 року /а.с.24/ в період часу з 01.05.2007 року по 07 год. 00 хв. 02.05.2007 року невідома особа, знаходячись по вул.Бойчука, 45 у м.Львові, шляхом взлому внутрішнього замка гаражу, незаконно заволоділа автомобілем НОМЕР_4, чим завдала ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 39900,00 грн. По даному факту порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України.

    Із фотокопії письмової заяви ОСОБА_3, адресованій генеральному директору ТзДВ СК „Альфа-Гарант” /а.с. 27-28/ вбачається, що він здійснював керування автомобілем НОМЕР_4, використовуючи його в якості таксі. 01.05.2007 року близько 22 год. він залишив даний автомобіль в гаражі, при цьому, в бардачку автомобіля він залишив техпаспорт автомобіля, права на керування, довіреність на право керування та інші документи. Близько 7 год. 00 хв. 02.05.2007 року він прийшов до гаража і виявив відсутність у ньому автомобіля, після чого викликав працівників ДАІ та повідомив власника автомобіля про його крадіжку.

    Згідно з листом СК „Альфа-Гарант” №1934 від 04.07.2007 року /а.с.30/ ТзОВ „СК „Альфа-Гарант” прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, на підставі п.3.1.11 Договору страхування, у зв’язку з тим, що на момент незаконного заволодіння автомобілем в його салоні було залишено реєстраційні документи на нього.

    Відповідно до ч.1 ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

    П.4.1.17 договору оренди транспортного засобу від 03.05.2006 р. /а.с.8-12/ передбачено, що в неробочий час розташовувати автомобіль на платній стоянці погодженій з Орендодавцем за власний рахунок, про що складається акт погодження в письмовій формі. В судовому засіданні встановлено, що даний автомобіль зберігався в гаражі, а не на платній стоянці. Як ствердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, з відповідачем обумовлювалися умови зберігання транспортного засобу- на платній стоянці, останній ознайомлювався з договором оренди три- чотири дні. При зустрічі відповідач стверджував, що автомобіль ним зберігається на платній стоянці.

    Як уже зазначалось вище пунктом 4.1.20 договору оренди транспортного засобу від 03.05.2006 року передбачено, що орендар зобов’язаний у разі несплати страхового відшкодування страховою компанією, в якій застрахований даний автомобіль, сплатити витрати пов’язані з відновленням даного автомобіля.

    Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Отже, вказана норма містить імперативний припис виконувати зобов’язання належним чином, тобто вчинити дію, яка є об’єктом зобов’язання у точній відповідності до усіх елементів, які визначають зміст зобов’язання, тобто за предметом, строком, способом та іншими елементами.

    З огляду на те, що в судовому засіданні достовірно встановлено факт крадіжки належного на праві власності позивачу автомобіля та факт відмови СК „Гарант-Альфа” у виплаті страхового відшкодування внаслідок винних дій відповідача, суд вважає, що відповідач, у відповідності до вищезгаданих умов договору оренди транспортного засобу від 03.05.2006 року, зобов’язаний сплатити позивачу витрати, пов’язані з відновленням належного на праві власності позивачу автомобіля.

    При цьому, суд вважає, що таку оплату відповідач зобов’язаний здійснити в сумі, яку просить стягнути позивач, а саме – 30000,00 грн., оскільки дана сума є сумою страхового відшкодування і підлягала б виплаті позивачу у випадку настання страхової події. Крім того, автомобіль марки „ЗАЗ DAEWOO”, модель Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1 при купівлі його позивачем був оцінений в сумі 39748,50 грн. Тобто, сума, яку просить стягнути позивач з відповідача є меншою суми вартості автомобіля, визначеної при його купівлі позивачем. Разом з тим, у договорі оренди транспортного засобу від 03.05.2006 року сторонами не дано оцінки вартості автомобіля.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту у спосіб, передбачений ст.16 ЦК України, а тому позов є підставний і обгрунтований та підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 773 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов задоволити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по договірному зобов’язанню, 300 грн. – сплаченого судового збору та 30 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

Суддя: