Судове рішення #1035152
20-12/323

        

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


КОПІЯ

 11 вересня 2007 року  

Справа № 20-12/323


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

секретар судового засідання                                        Запорожець Т.О.                              

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Харченко І.А.) від 19.04.2005 у справі № 20-12/323

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" (вул. Шостака, 5,Севастополь,99000)

до          Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)    

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000062232/0/0 від 06.09.2004 року

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнит" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000062232/0/0 від 06.09.2004 року.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.04.2005 по справі №20-12/323 (суддя Харченко І.А.) позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що висновком судово-бухгалтерської експертизи №582 від 31.01.2005 року документально не підтверджені висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки.

           Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року рішення господарського суду міста Севастополя від 19.04.2005 року у справі №20-12/323 було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 11.09.2007 року у зв’язку з відрядженням судді Латиніна О.А. та відпусткою судді Градової О.Г. у складі колегії було замінено суддів Латиніна О.А. та Градової О.Г. на суддів Черткову І.В. та Гоголя Ю.М.

                    У судове засідання 11.09.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя у період з 04.08.2004 року до 20.08.2004 року було проведено перевірку дотримання вимог валютного та податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Форнит" за період з 01.07.2003 року до 31.03.2004 року. По результатах перевірки був складений акт №14225/23-209 від 21.08.2004 року.

                    В ході перевірки зокрема було встановлено порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), внаслідок чого був занижений податок на прибуток в першому кварталі 2004 на суму 4525,00 грн.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №000062232/0/0/ від 06.09.2004 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 9984,20 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1996,84 грн.

                    В апеляційній скарзі податковий орган зазначив, що суд першої інстанції визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000062232/0/0 від 06.09.2004 року з посиланням на те, що висновком судово-економічної експертизи №542 від 31.01.2005 року було встановлено, що висновки, висловлені в акті перевірки про порушення пункту 5.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині неправильного відображення приросту балансової вартості запасів дизпалива у розмірі 18116,40 грн. і заниження податку на прибуток в першому кварталі 2004 у розмірі 4525,00 грн. документально не підтверджуються. Тоді як за порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємство до відповідальності не притягувалось.                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

                    Згідно з пунктом 2.1.2 доповнень до акту перевірки, позивач порушуючи вимоги підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в першому кварталі 2004 не включені до складу валового доходу, доходи з інших джерел, а саме, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг) безкоштовно наданих платнику податку на суму 39936,80 грн.                    З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2004 товариство з обмеженою відповідальністю "Форнит" отримало і оприбутковувало від товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтесервіс” відповідно до накладної на відпустку №10 від 30.01.2004 року дизельне паливо в кількості 126450,00 кг. за ціною 2,0709766 грн. без податку на додану вартість на суму 261875,00 грн., що при щільності дизельного палива 0,843 кг/м3 відповідає 150000,00 літрам. Щільність дизельного палива вказана в накладній №10 від 30.01.2004 року.

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнит" реалізувало згідно з накладною №117 від 30.01.2004 року військової частини №1490 дизельне паливо марки Л02-62 в кількості 150000,00 кг. за ціною 1,69583 грн. без податку на додану вартість на суму 254374,50 грн.              Згідно з даними бухгалтерського обліку з рахунку №28/1 „Товарів на складі” залишків дизельного палива марки Л02-62 товариство з обмеженою відповідальністю "Форнит" станом на 01.01.2004 року не має, оборот по дебету рахунку (надходження товарів) за січень 2004 року –150000 кг. (фактично придбано 126450 кг.) дизельного палива марки Л02-62 на суму 261875 грн., оборот по кредиту рахунку (списання товарів в реалізацію) за січень 2004 року –150000 кг. дизельного палива марки Л02-62 на суму 261875 грн., залишків дизельного палива марки Л02-62 на 31.01.2004 не має. Документи, підтверджуючі отримання дизельного палива марки Л02-62 в кількості 23550 кг., до перевірки пред'явлено не було.                    Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безоплатно надані товари (роботи, послуги) –це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

                    Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону встановлено, що доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

                    Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про те, що вартість товарів, а саме, дизельного палива марки Л02-62, безкоштовно наданого товариству з обмеженою відповідальністю "Форнит" в кількості 23550 кг. на суму 39936,80 грн. без податку на додану вартість вважається доходом і оподатковується відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

                    Саме за порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 9984,20 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1996,84 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №000062232/0/0/ від 06.09.2004 року.

                    Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем вимоги пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не порушались. Проте, як було встановлено матеріалами справи та підтверджено податковим органом, відповідальність за порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону не застосовувалась.

                    У зв’язку з викладеним, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно було вирішено спір при неповному з’ясуванні обставин справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" задоволенню не підлягають.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя задовольнити.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2005 року у справі № 20-12/323 скасувати.

          3. У задоволенні позову відмовити.

                    Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.


                                                  

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          І.В. Черткова

                                                                                          Ю.М. Гоголь

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація