СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

17 вересня 2007 року

Справа № 2-7/5188-2007А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

секретар судового засідання                                        Макарова Г.О.

за участю представників сторін:

позивача: Труш В.М. дов. б/н від 25.11.2006 року;

відповідача: (Верховна Рада АР Крим) - не з`явився;

відповідача: (Фонд майна АР Крим) - Іскра Ю.Ю, дов. № 01/3632 від 28.12.2006 року; Аметов С.Д, дов. № 01/3602 від 25.12.2006 року;

третьої особи: Барсукова А.М. дов. б/н від 30.08.2007 року;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Дворний І.І.) від 09 липня 2007 року у справі № 2-7/5188-2007А

за позовом Колективного підприємства "Авангард" (вул. Севастопольська, 42, м.Сімферополь, 95015)

до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, м.Сімферополь, 95000)

до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)

3-тя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс-Юг"  (вул. Чехова, 51, м.Сімферополь, 95000)

про визнання недійсними та скасування постанови та наказів

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Колективне підприємство „Авангард” звернулось до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати Постанову Верховної Ради АР Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 року, накази Фонду майна АР Крим № 364 від 30.04.2003 року, № 300 від 22.04.2005 року, № 516 від 22.06.2005 року, № 781 від 01.09.2005 року.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що спірними Постановою Верховної Ради АР Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 року „Про внесення доповнення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 200 року №1465-2/2000” та наказами Фонду майна про проведення продажу об`єкту нерухомості були обмежені майнові права трудового колективу КП „Авангард”, оскільки на підставі зазначених наказів та постанови було прийнято рішенням про відчуження без згоди членів трудового колективу КП „Авангард” майна, що не належить державі та дана обставина суперечить положенням чинного законодавства України.

          Постановою господарського суду АР Крим від 09.10.2007 року у справі № 2-7/5188-2007А позов колективного підприємства „Авангард” задоволено. Суд визнав недійсними та скасував Постанову Верховної Ради АР Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 року „Про внесення доповнення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 200 року №1465-2/2000”, накази Фонду майна АР Крим № 364 від 30.04.2003 року, № 300 від 22.04.2005 року, № 516 від 22.06.2005 року, № 781 від 01.09.2005 року, а також зобов`язав Верховну Раду АР Крим опублікувати резолютивну частину постанови суду у даній справі в газеті „Крымские известия” у строк до 13.08.2007 року.    

При прийнятті постанови, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі матеріали та положення Закону України „Про підприємства в Україні”, „Про власність”, прийшов до висновку про те, що з прийняттям відповідачами оскаржуваних актів було порушено майнове право трудового колективу „Авангард”.

          Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Фонд майна АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, у задоволенні позову колективного підприємства „Авангард” відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.

          Представник відповідача – Верховної Ради АР Крим у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалою та повісткою від 23.08.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Верховної Ради АР Крим.

З причини відпустки судді Ткаченка М.І., на підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Лисенко В.А.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03 по 17 вересня 2007 року.  

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Колективне підприємство „Авангард” звернулось до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними та скасування Постанови Верховної Ради АР Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 року „Про внесення доповнення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 200 року №1465-2/2000”, а також наказів Фонду майна АР Крим № 364 від 30.04.2003 року, № 300 від 22.04.2005 року, № 516 від 22.06.2005 року, № 781 від 01.09.2005 року про проведення продажу об`єкту нерухомості – будівлі колишньої котельної по вул. Козлова, 19 в м.Сімфероролі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У даному випадку предметом оскарження є Постанова Верховної Ради АР Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 року, накази Фонду майна АР Крим № 364 від 30.04.2003 року, № 300 від 22.04.2005 року, № 516 від 22.06.2005 року, № 781 від 01.09.2005 року, якими спірний об`єкт нерухомості було віднесено до переліку майна, що належить АР Крим та підлягає приватизації, а також було призначено конкурси з продажу об`єкта. Судовою колегією встановлено, що підставою звернення колективного підприємства „Авангард” до суду з`явились посилання на порушення його прав як власника зазначеного майна.

В обгрунтування позовних вимог колективне підприємство „Авангард” посилається на наступні обставини.

Наказом Сімферопольської виробничо-комерційної фірми „Фотон” № 217 від 20.03.1994 року „Про будівництво та реконструкцію виробничих площ заводу „Авангард” на майданчику по вул. Севастопольська, 42” було вирішено поставити на баланс заводу „Авангард” у якості колективної власності ВКФ „Фотон” відновлені будівлі та споруди на майданчику по вул.Севастопольській, 42.

Рішенням Орендної ради Орендного підприємства Сімферопольської виробничо-комерційної фірми „Фотон” від 13.04.1995 року було реорганізовано на базі колективної власності завод „Авангард” у дочірнє підприємство колективного підприємства „Кримфон”, про що свідчить відповідна виписка з рішення (а.с.24).

Серед іншого майна, заводу „Авангард” від ОП СВКФ „Фотон” було передано приміщення котельної з прибудовами, що підтверджується додатком № 1 до протоколу № 2 рішення орендної ради ОП СВКФ „Фотон” від 13.04.1995 року (а.с.23). Передання приміщення котельної з прибудовами на баланс заводу „Авангард” підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі будівель та споруд на площах по вул. Севастопольська, 42 (а.с.16).

Наказом Орендного підприємства Сімферопольської виробничо-комерційної фірми „Фотон” № 425 від 22.08.1995 року „Про реорганізацію” завод „Авангард” було реорганізовано у дочірнє підприємство „Авангард” колективного підприємства „Кримфон”, що входить до складу Сімферопольського оперативно-виробничого об'єднання „Фотон”. Вказаним наказом було вирішено майно, що знаходиться на балансі філії та є власністю СВКФ „Фотон”, передати на баланс заводу „Авангард” у вигляді установчого внеску КП „Кримфон”.

Згідно з актом передачі колективного майна, яке передається орендним підприємством Сімферопольської виробничо-комерційної фірми „Фотон” у власність заводу „Авангард” від 19.09.1995 року (а.с.17-18) ОП СВКФ „Фотон” передало, а дочірнє підприємство „Авангард” прийняло паї у вигляді колективного майна, серед яких, у тому числі, передбачена і будівля котельної по вул. Севастопольській, 42.

Із змісту засновницького договору Колективного підприємства „Авангард” вбачається, що КП „Авангард” є правонаступником заводу „Авангард” ДП КП „Кримфон”, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1538 від 01.09.1995 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на норми Законів України „Про підприємства в Україні” та „Про власність”.   

Судова колегія зазначає, що для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

В частині 4 пункту 5.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам України" зазначено, що якщо суб'єкт (у  тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником  спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак  суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Пунктом 5.3 вказаних вище Рекомендацій зазначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно  із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних   повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин,  врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським  кодексом  України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Дослідивши обставини справи, судова колегія вважає, що фактичним предметом спору у даній справі є спір між Верховною Радою АР Крим та колективним підприємством „Авангард” про право власності на майно.

Судова колегія зазначає, що оскаржувані Постанова Верховної Ради АР Крим та накази Фонду майна АР Крим не є рішеннями суб`єкта власних повноважень в сфері реалізації владних управлінських функцій, перегляд яких віднесено до компетенції адміністративних судів. За своїм змістом і правовим характером, вищезгадані акти мають ознаки реалізації права власника на користування та розпорядження майном, що передбачає можливість звернення позивача лише з цивільним позовом у порядку саме господарського судочинства.

          Згідно з пунктом 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.   

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Закриваючи провадження у даній адміністративній справі, суд апеляційної інстанції одночасно зазначає, що колективне підприємство „Авангард” не позбавлено права звернутись до господарського суду з відповідним позовом у порядку господарського судочинства.   

Пунктом 4 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

          На підставі викладеного, керуючись статтями 157 ч.1 п.1, 198 п.4, 203 п.1, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  УХВАЛИВ:          

Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної республіки Крим задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2007 року у справі № 2-7/5188-2007А скасувати.

                    Провадження в адміністративній справі № 2-7/5188-2007А за позовом Колективного підприємства „Авангард” до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Фонду майна Автономної Республіки Крим, 3-тя особа - товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс-Юг” про визнання недійсними та скасування постанови та наказів закрити.

 

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        О.А.Латинін

Судді                                                                      В.А. Лисенко

                                                                      О.Л. Котлярова