П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2010 р., 13 год. 15 хв. № 2а-3463/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Попика Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1
до Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Л/о
про про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та проведення оплати за час вимушеного прогулу ,
В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Суду із позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області з вимогою визнати протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, проведення оплати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що наказ № 63-К від 06.10.2009 р. про звільнення його з роботи є незаконним, оскільки відповідач безпідставно встановив факт прогулу (тобто відсутність на роботі без поважних причин), що став підставою для застосування даного виду дисциплінарної відповідальності. Вважає, що з його сторони немає жодних службових порушень, які б призвели до звільнення, оскільки він працював ненормований робочий день, а тому має право на законний відгул (вихідний день). На думку позивача, причиною його звільнення стали необ‘єктивне, неупереджене ставлення до нього з боку керівництва Львіврибохорони в особі начальника Сивоуса М.І. та заступника начальника Корб‘яка М.А.. Вважає, що не існує об‘єктивних та законних підстав для застосування дисциплінарної відповідальності наказом № 63-К від 06.10.2009 р. у вигляді звільнення, а тому наказ підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги заперечує повністю, вважає, що ОСОБА_1 звільнений з роботи цілком правомірно, так як з його сторони має місце самовільне встановлення собі вихідних днів без відома адміністрації, що вважається прогулом без поважних причин. Дана обставина підтверджується відповідними записами у щоденнику інспектора, зробленими ним самостійно. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 проведено у встановлені законодавством терміни, за згодою профспілкового комітету.
В судовому засіданні відповідач просив в задоволенні позу відмовити повністю.
Третя особа на стороні відповідача - начальник Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Сивоус М.І. проти позову заперечує. Звільнення вважає законним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані Суду докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
З 2003 року ОСОБА_1 працював в органах рибохорони на посаді державного інспектора. Повноваження ОСОБА_1 як державного інспектора рибохорони Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області встановлені Посадовою інструкцією, затвердженою 23.04.2007 р., відповідно до якої йому визначено ненормований робочий день.
З 16.06.2009 р. наказом № 28 затверджено розпорядок дня для працівників структурних підрозділів управління, згідно з яким тривалість робочого часу –40 год. на тиждень, початок роботи –9.00 год., кінець роботи –17.40 год., кінець роботи у п‘ятницю –16.50 год., перерва на обід –12.30-13.00 год. ОСОБА_1 з даним наказом ознайомлений, про що свідчить його підпис на зворотній стороні наказу.
За період роботи до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення наказом 38-К від 29.07.2009 р. у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов‘язків.
11.09.2009 р. комісією у складі начальника Львідержрибохорони Сивоуса М.І., його заступника Корб‘яка М.А.., районного держінспектора Мазовіти А.І., складено акт про відсутність на робочому місці –в Перемишлянському районі Миколаївської рибоохоронної дільниці 11.09.2009 р. держінспектора ОСОБА_1 З даним атом ОСОБА_1 був ознайомлений 22.09.2009 р.
22 вересня 2009 р. заступником начальника Львідержрибохорони Коб‘яком М.А. проводилась перевірка рибоохоронної роботи Миколаївської рибоохоронної дільниці. Під час перевірки встановлено, що в щоденнику державного інспектора Романчука С.В. відсутні виходи на роботу без поважної причини 03.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 21.09.2009 р., про що ним особисто відмічено у щоденнику інспектора.
ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення. Він написав доповідну записку від 22.09.2009р. в які зазначив, що ним були перевищені норми робочого тижня, оскільки проводилась рибоохоронна робота, яка займала 2-3 дні. Вважає, оскільки він відпрацював свої робочі години згідно правил внутрішнього трудового розпорядку більше ніж 40 робочих годин в тиждень, то має право на вихідний день в інших робочий день. У зв‘язку з цим, позивач взяв вихідні дні (03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р.), які ним особисто були занесені до Щоденника державного інспектора Львіврибохорони.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що заяв про надання днів відпочинку не писав, а згідно з усталеним порядком усно повідомляв керівника телефоном. Сивоус М.І. та Корб‘як М.М. ці обставини не визнають. Наказів з цього приводу не приймалося.
23.09.2009 року начальник Львідержрибохорони М. Сивоус М.І. звернувся з поданням до Голови профспілкового комітету Львідержрибохорони Мазовіти А.І., яким просив розглянути питання про звільнення державного інспектора Романчука С.В. за прогули без поважних причин.
24.09.2009 р. складено акт, підписаний головою профспілки, двома її членами, заступником начальника та юрисконсультом, про спробу протягом 23-24 вересня 2009 р. зв‘язатись з ОСОБА_1 з метою його прибуття на засідання профспілкового комітету для розгляду подання начальника Сивоуса М.І. від 23.09.2009 р. про звільнення його з посади. Запрошення було передане через дружину ОСОБА_1
01.10 2009 р. було проведено засідання профспілкового комітету Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, на якому розглядалось питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади за прогули без поважних причин. Вирішено, що профспілка не заперечує проти розірвання трудового договору з ОСОБА_1, але питання звільнення передати на розгляд керівництва Львівдержрибохорони. За це рішення проголосувало усі присутні. Засідання профкому оформлене протоколом.
Наказом Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області від 06.10.2009 року № 63-К звільнено ОСОБА_1 за прогули без поважних причин (був відсутній на роботі відповідно до щоденника рибінспектора 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р.) згідно п.4 ст.40 КУпАП.
У зв‘язку з виявленням технічної помилки в наказі № 63-К від 06.10.2009 р., внесено зміни, а саме після слів «згідно п.4 ст.40»замість КУпАП написати КЗпП України, які було оформлено наказом від 09.11.2009 р. № 79-К.
З планів-наказів вбачаються години та дні, протягом яких ОСОБА_1 перебував в оперативній групі, тобто працював, а саме:
- план-наказ № 40 (від 30.07.2009 р. по 01.08.2008 р.), взято відгул –03.08.2009 р.;
- план-наказ № 41 (від 05.08.2009 р. по 07.08.2009 р.);
- план-наказ № 42 (від 11.08.2009 р. по 13.08.2009 р.);
- план-наказ № 43 (від 17.08.2009 р. по 20.08.2009 р.), взято відгул –21.08.2008 р.;
- план-наказ № 63 (від 27.08.2009 р. по 29.08.2009 р.), взято відгул –31.08.2008 р.;
- план-наказ № 64 (від 02.09.2009 р. по 04.09.2009 р.), взято відгул –11.09.2008 р.;
- план-наказ № 65 (від 07.09.2009 р. по 10.09.2009 р.), взято відгул –14.09.2008 р. (ремонт машини);
- план-наказ № 66 (від 16.09.2009 р. по 18.09.2009 р.), взято відгул –21.09.2008 р.;
Відповідно до табелів робочого часу за серпень-вересень 2009 року зазначені дні відсутності були обліковані як відпрацьовані та нараховано заробітну плату. В подальшому до табелів обліку робочого часу були внесені уточнення і вони позначені як дні прогулу.
Позивач стверджує, що взяті ним вихідні дні не можна вважати прогулом, а тому його звільнення є незаконним.
Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені в ході судового слідства та судових дебатів, Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. З цього слідує, що умовою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є встановлення порушень трудової дисципліни, що були скоєні саме цією особою.
Поняття трудової дисципліни передбачене Кодексом законів про працю від 10.12.1971 (надалі - КЗпП). Відповідно до ст.139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
Згідно п. 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку відповідача працівники структурних підрозділів управління зобов‘язані реєструватись в «журналі контролю виходу на роботу»про час прибуття на роботу та час закінчення. Таким чином, на працівників покладено певні права та обов‘язки, зокрема, щодо дотримання трудової дисципліни, встановлені як трудовим законодавством, так і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Як вбачається із записів у Щоденнику державного інспектора Львіврибохорони 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009р. ОСОБА_1 взято відгул в кількості семи днів за відпрацьований час в інші дні. Таким чином, факт відсутності на роботі у цей час ОСОБА_1 визнає, проте вважає його правомірним.
Відповідач виявив відсутність на роботі ОСОБА_1 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р. лише 11.09.2009 р. при проведенні перевірки.
Судом встановлено, що позивач не погоджував ні з профкомом, ні з керівництвом Управління дату вихідних днів, а такі дні ним встановлювались самостійно. При цьому зазначені дні в табелі обліку робочого часу за серпень-вересень 2009 р. заповнювались як відпрацьовані з нарахуванням заробітної плати.
Оскільки фактична відсутність позивача на роботі відповідачем була виявлена пізніше, то з метою приведення у відповідність фактично відпрацьованих та оплачених днів, ним видано наказ від 14.12.2009 р. № 73, яким наказано провести коригування табелів обліку робочого часу стосовно дат 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р., проставити їх прогули без поважних причин, та провести перерахунок нарахованих та виплачених сум за невідпрацьовані ОСОБА_1 дні на основі відкоригованих табелів. Таким чином, відповідач усунув допущені ним недоліки в роботі в такий самий спосіб.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактична відсутність позивача на роботі протягом семи днів - 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р. та відсутність попередньої згоди на встановлення вихідних днів з боку відповідача. Тому наведене свідчить про недотримання ОСОБА_1 правил трудової дисципліни позивачем.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Таким чином, крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності.
Як роз‘яснив Верховний Суд України у п. 24 Постанови Пленуму № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, зокрема й самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що причини відсутності ОСОБА_1 на роботі 03.08.2009 р., 06.08.2009 р., 21.08.2009 р., 31.08.2009 р., 11.09.2009 р., 14.09.2009 р., 21.09.2009 р. не були поважними, а тому його відсутність у ці дні правильно кваліфікована як прогул.
Відповідно до ст.148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Вчинений проступок був виявлений відповідачем лише 11.09.2009 р., позивач звільнений 06.10.2009 р. Таким чином, дисциплінарне стягнення застосоване відповідачем в межах строку його застосування.
Покликання позивача про те, що звільнення відбулося без згоди профкому суд відхиляє, оскільки воно спростовується протоколом засідання профкому від 01.10.2009р.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. На підтвердження правомірності винесеного наказу від 06.10.2009 р. № 63-К про звільнення з ОСОБА_1, відповідач надав суду відповідні докази, які позивач не спростував.
Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача ОСОБА_1 прийнято обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення (вчинення дії).
За таких обставин Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова виготовлена у повному обсязі 27 липня 2010 року
Суддя Кравчук В.М.