справа № 2-1607

                            2010 р.

 Р   І   Ш   Е  Н   Н  Я

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року                                       Коломийський міськрайонний суд

                              Івано-Франківської області                                              

у складі

Головуючого судді                     Димашка В.П.

За участі секретаря                     Чернової О.А.

Позивача                         ОСОБА_1

Відповідачів                         ОСОБА_2

                            ОСОБА_3                    

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Коломия справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,                                            

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом  в якому просила визнати за нею, ОСОБА_1   право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її  мати ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина за законом.

На день її смерті їй належало на праві власності 1/3 частка в майні колишнього колгоспного двору в будинковолодінні за АДРЕСА_1.

Вона, як спадкоємець майна ОСОБА_4, прийняла спадщину   після її смерті, однак  державний нотаріус не вправі видати їй свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно померлої, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, якими підтверджується належність спадкового майна спадкодавцеві. Про вказане нотаріусом видана довідка.

Відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення   нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та витягу з Реєстру прав власності.

Згідно    довідки  Коломийського МБТІ за № 50078  від   19.04.2010 року будинковолодіння за АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Господарство, в якому проживала її мати ОСОБА_4   до дня її смерті знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Її мати ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 в 1960 році у виконкомі Великоключівської сільської ради.

Від спільного проживання в них народилося троє дітей – вона, позивач ОСОБА_1, сестра ОСОБА_2 і сестра ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвами про народження та одруження кожного з вказаних осіб.

Перебуваючи в шлюбі їх батьки ще в 1967 році  збудували на   вищевказаній земельній ділянці житловий будинок, стайню, вбиральню, криницю, огорожу. Той факт, що дане будинковолодіння збудоване ще в 1967 році стверджується виданим 20.05.1989 року Коломийським МБТІ на дане будинковолодіння технічним паспортом, в якому є зазначено рік будівництва спірного будинковолодіння.

Дане  будинковолодіння  збереглося  і  на даний  час,  що   стверджується довідкою-технічною характеристикою Коломийського МБТІ за № 5764 від 12.04.2010 року.

Хоча    дане    будинковолодіння    і    не    зареєстроване    в   Коломийському МТІ, але вона вправі ставити вимоги про визнання права власності на дане будинковолодіння, оскільки при його будівництві дотримані всі будівельні норми і будь-яких порушень чи самочинних споруд не має - наявність таких порушень МБТІ повинно вказувати у виданих ним технічних характеристиках. Крім того, дане будинковолодіння внесено в погосподарські книги с. Великий Ключів, що відповідало діючому на той час побудови будинку законодавству про його реєстрацію.

Господарство, в якому проживала її мати ОСОБА_4 до 15.04.1991 року відносилося до суспільної групи колгоспний двір.

Станом на 15.04.1991 року (на день ліквідації колгоспних дворів) вищевказане господарство відносилося до суспільної групи — колгоспний двір, головою якого була їх мати ОСОБА_4 і членами цього двору були – вона, позивач ОСОБА_1,  ОСОБА_2, що стверджується довідкою виконкому Великоключівської сільської ради за № 485 від 16.04.2010 року.

Після    ліквідації    колгоспних    дворів    в    спірного господарстві залишилася проживати її мати і вона.

ЇЇ мати вирішила в 1998 році збудувати в даному   господарстві ще додатково господарстві споруди - літню кухню, стайню, стодолу, гараж.   Дане будівництво було розпочато самовільно, але   пізніше рішенням виконкому Великоключівської сільської ради від 29.09.19998 року її матері було дозволено продовжити це будівництво і виготовити на нього будівельний паспорт.

У відповідності з вказаним рішенням 02.03.2000 року   її матері відділом архітектури і будівництва був виданий будівельний паспорт, згідно якого вона і закінчила будівництво вищевказаних господарських споруд.

Той   факт,   що  її  мати   збудувала   у   вказаного   господарстві літню кухню, стайню, стодолу, гараж стверджується довідкою - технічною характеристикою Коломийського МБТІ за № 5764 від 12.04.2010 року.

Хоча дані господарські споруди і не зареєстровані в   Коломийському МТІ, але вона вправі ставити вимоги про визнання  права власності на дане   будинковолодіння в цілому ( в тому числі на ці споруди), оскільки при їх будівництві   дотримані всі будівельні норми і будь-яких порушень чи самочинних споруд не має, наявність   таких   порушень   МБТІ   повинно   вказувати   у   виданих   ним   технічних   характеристиках.

ІНФОРМАЦІЯ_1   її  мати   ОСОБА_4   померла, про що 05.11.2003 року виконкомом Великоключівської сільської ради в Книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис за № 42.

Після смерті ОСОБА_4 згідно вимог ст. 529 ЦК України (редакції 1963 року, яка діяла на час смерті спадкодавці) відкрилася спадщина на її 1/3 частину спірного будинковолодіння.

До спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4   відносилися її діти - вона, ОСОБА_1, її сестра ОСОБА_2 і сестра ОСОБА_3.

Вона є єдина із вказаних спадкоємців, яка згідно вимог ст. 549   ЦК України ( редакції 1963 року) прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки вона в шестимісячний строк після смерті матері проживала і на даний час проживає в спірному будинковолодінні, що стверджується довідкою виконкому Великоключівської сільської ради за № 485 від 16.04.2010 року.

Так як згідно вимог ст. 548 ЦК України (редакції 1963року) прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття (дня смерті спадкодавця), тому після смерті ОСОБА_4 вона успадкувала 1/3 частину спірного будинковолодіння і таким чином стала власником 2/3 його частин.

Оскільки питання    поділу      майна      колишнього   колгоспного двору між його членами можливе в добровільному порядку і її сестра ОСОБА_2 не претендує на її частку в цьому дворі, тому вона  вправі ставити вимогу про визнання за нею права власності на все вищевказане будинковолодіння.

ЇЇ сестри ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на спірне будинковолодіння не претендують.

Позивач у судове позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідачі  позов визнали.  

Взявши до уваги визнання позову відповідачами, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України, в редакції 1963 р., який діяв на час відкритті спадщини, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 548 ЦК України, в редакції 1963 р., прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 р., визнається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управляння або володіння спадковим майном.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. ст. 346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №30 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності” спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно ст. 123 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2, належав на праві власності колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_4 і членами цього двору на час ліквідації колгоспних дворів 17.07.1990 року були – позивач ОСОБА_1, ОСОБА_2, що стверджується довідкою виконкому Великоключівської сільської ради за № 485 від 16.04.2010 року, і кожному з них належало по його 1/3 частині.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 змінила прізвище на  ОСОБА_1,  ОСОБА_2, згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 змінила прізвище на  ОСОБА_2, а ОСОБА_3 згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 змінила прізвище на ОСОБА_3.

Згідно довідки Коломийського МБТІ №50078 від 19.04.2010 року приватної власності на будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно довідки технічна-характеристика №5764 від 12.04.2010 року вартість вказаного будинковолодіння становить 454657 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1   ОСОБА_4   померла, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 виконкомом Великоключівської сільської ради в Книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис за № 42, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 на її 1/3 частину   прийняла ОСОБА_1, яка згідно вимог  ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 р., вступила в управління спадковим майном, оскільки проживала у вказаному господарстві, заповіт від імені померлої ОСОБА_4 у виконкомі Великоключівської сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідкою виконкому Великоключівської сільської ради  № 485 від 16.04.2010 року.

Відповідач, ОСОБА_2, вчинили дії, які свідчать про її відмову від права власності на свою 1/3 частину спірного колгоспного двору на користь позивача, оскільки визнала позов.

Згідно довідки Першої Коломийської районної нотаріальної контори від 14 червня 2010 року №711/02-14 позивачу з підстав відсутності правовстановлюючого документу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності.

На підставі наведеного суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 130, 174, 213 - 215, 223, ЦПК України, -

                                                ВИРІШИВ :

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1   право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: підпис  З оригіналом згідно  Суддя: