Справа №1-772/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 листопада 2009 року     Святошинський районний суд м. Києва
в складі:

головуючого судді:     Бандури І.С.

при секретарі:     Завальнюк О.О.,  Ковальчук В.В.

з участю прокурора:     Устименко О.І.

потерпілої:     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Червона Волока, Луганського району Житомирської області, зареєстрованого в с. Броварки, Золотоніського району Черкаської області, проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утримані двоє малолітніх дітей, не судимого, не працюючого, за ст. 286 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 9 липня 2009 року, приблизно в 12 год. 35 хв., керуючи автомобілем "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по зеленій зоні біля будинку № 32-А, що по вулиці Зодчих в м. Києві, скоїв наїзд на гр. ОСОБА_1, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

Так, ОСОБА_2 9 липня 2009 року, приблизно в 12 годин 30 хвилин, керуючи на підставі доручення, технічно налагодженим автомобілем "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_3, прибув до будинку № 32-А, по вулиці Зодчих в м. Києві, де у правого краю дороги на зеленій зоні залишив вказаний автомобіль, а сам відійшов по своїм справам. В цей час гр. ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до автомобіля "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1 і ліг біля заднього правого колеса вказаного автомобіля, де заснув. В цей же день, приблизно в 12 год. 35 хв., коли ОСОБА_2 підійшов до автомобіля "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1, сів в кабіну і не впевнився в безпеці руху запустив двигун і розпочав рух, тим самим порушив правила безпеки дорожнього руху, не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 1.01.2002 року, а саме: п.10.1, який зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 2.10"а", який зобов'язує водія у разу причетності до дорожньо - транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, внаслідок чого заднім правим колесом даного автомобіля переїхав гр. ОСОБА_1 та під»їхав до будинку АДРЕСА_1,   в якому мешкає.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки і живота з пошкодженням внутрішніх органів (розриву пристіночної плеври, розриву печінки, селезінки, діафрагми і сечового міхура) і крововиливу в оболонки і м'які тканини внутрішніх органів, площину тіла ), з розвитком крововтрати і шоку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 133\2107 від 17.098.2009 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній помер.

Порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникнення даної дорожньо - транспортної пригоди і заподіянням гр. ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним, що він 9 липня 2009 року, приблизно в 12 год. 35 хв., автомобілем "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1, на зеленій зоні біля будинку № 32-А, що по вулиці Зодчих в м. Києві, скоїв наїзд на гр. ОСОБА_1, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть, та не заперечив фактичних обставин справи. Цивільний позов визнає повністю.

У вчиненому розкаюється.

Показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, а тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченому ст.286 ч.2 КК України повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України за ознакою „ порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого".

По справі Київською міською клінічною лікарнею №17 до ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат в сумі 330 грн. 03 коп. понесених лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_1, і цей позов суд вважає слід задовольнити, оскільки позовні вимоги випливають із матеріалів кримінальної справи і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

По справі також заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на суму 50000 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 зменшила розмір відшкодування моральної шкоди до 20000 грн., і просить стягнути вказану суму з ОСОБА_2, оскільки внаслідок заподіяння підсудним ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень її брату ОСОБА_1 від яких останній помер, вона пережила моральні страждання, стрес, а тому суд вважає, що даний позов на суму 20000 грн. підлягає до задоволення.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, обставини, які пом'якшують покарання, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав себе винним і щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не знаходячи обставин, які обтяжують покарання, а тому за таких обставин покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Речові докази по справі - вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 ( п»яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 20 000 (двадцять тисяч ) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Київської клінічної лікарні №17 - 330 (триста тридцять) грн. 03 коп., витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1.

Речові докази по справі - автомобіль "ЗІЛ ММ3554 " д.н. НОМЕР_1 переданий на зберігання ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.