ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» травня 2009 року справа № 2-а-3807/09/2270/4
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук О. К. при секретарі Заблоцькому О. В.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Савченка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року, прийнятої на підставі акту № 111705 від 06.02.2009 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлене порушення позивачем вимог ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (здійснення перевезення вантажів без наявності дорожнього листа).
На думку позивача,
Постанова про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки порушень Закону не допускав.
Позивач вказує, що як автомобільний перевізник 06.02.2009 року здійснював перевезення вантажу за власний кошт автомобілем, що належить йому на праві приватної власності, яким керував водій, і під час перевірки перебував в автомобілі.
Тому, позивач вважає, що за таких умов, наявність дорожнього листа не є обов'язковою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, та пояснив, що
Постанова про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке зафіксоване актом перевірки від 06.02.2009 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа - підприємець 30.05.2000 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1).
Відповідно до ліцензії серії АВ №412403, строком дії з 07.05.2008 року по 06.05.2013 року, та ліцензійної картки № 520039 строком дії з 25.1.2.2008 року по 06.005.2013 року, позивач здійснює внутрішні перевезення вантажів вантажним автомобілем марки MAN 19.342, водієм якого є ОСОБА_4, який перебуває в трудових відносинах з позивачем (довідка про трудові відносини від 01.01.2009 року).
Під час рейдової перевірки дотримання законодавства про автомобільний транспорт, встановлене та зафіксоване в акті перевірки № 111705 від 06.02.2009 року порушення позивачем вимог ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема здійснення перевезення вантажу, зазначеного в видатковій накладній № 62040209 від 09.02.2009 року, від ТОВ «Торговий дім «ТИП» м. Дніпропетровськ до ТОВ «Електро трейд УЖ» м. Ужгород без шляхового листа. Акт перевірки підписаний водієм ОСОБА_4, який перебуває в трудових відносинах з позивачем, без заперечень.
На підставі акту № 111705 від 06(02.2009 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідачем прийнята
Постанова № 080644 від 06.03.2009 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700, 0 грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. За змістом вказаної норми документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Підпунктом 11.1 п.П Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспорті накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. А пп.11.3 п.П Правил передбачено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Досліджені судом докази (ліцензія серії АВ №412403, ліцензійна картка № 520039, акт перевірки) свідчать, що позивач є автомобільним перевізником і здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, а тому зобов'язаний виконувати вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів ( ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Тому, як автомобільний перевізник, позивач зобов'язаний був забезпечити водія всіма необхідними документами, в тому числі дорожнім листом.
Факт порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» підтверджується актом перевірки та матеріалами справи.
Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 , як такі, що не відповідають вимогам ст. ст. 65, 70 КАС України, оскільки його пояснення засвідчують лише факт виїзду автомобіля марки MAN 19.342, яким керував водій ОСОБА_4, в присутності позивача, а не факт перебування позивача в автомобілі під час здійснення рейдової перевірки та перевезення вантажу.
Досліджені судом докази не дають змоги встановити присутність позивача в автотранспортному засобі під час перевезення вантажу 06.02.2009 року.
Таким чином, суд вважає що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що водій ОСОБА_4 за завданням позивача здійснював автомобільне перевезення вантажу без подорожнього листа вантажного автомобіля.
Відповідно до п. 4 Положення Про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 p. N 1190, п. 4, п. 5, п. 6 Положення Про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 16 травня 2005 p. N 207, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів здійснює Головавтотрансінспекція та її територіальні органи в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність прийняття постанови про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року.
, а відтак позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», ст. ст. 99, 100, 158 -163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 080644 від 06.03.2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі
складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 22.05.2009 року