ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
17 червня 2010 року справа № 5020-9/039
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Скворцово” (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. К. Маркса, 147)
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1)
про стягнення 11711,09 грн.,
Суддя Рибіна С.А.
За участю представників:
позивача - Дика Жанна Діомидівна - представник, довіреність № б/н від 30.01.2010;
відповідача –ОСОБА_3, довіреність № 1407 від 13.05.2010.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Скворцово” (далі –ТОВ „ТД „Скворцово”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1А.) про стягнення 11711,09 грн., з яких: основний борг –9559,41 грн., пеня –1390,73 грн., інфляційне відшкодування –532,84 грн., 3% річних –228,11 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору №7909 від 25.05.2009, доводи викладені у позові (а.с.2-3).
Ухвалою суду від 06.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/039.
В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку з невірним нарахуванням штрафних санкцій та просить стягнути 11296,64 грн., з яких: основний борг –9559,41 грн., пеня –988,32 грн., інфляційне відшкодування –532,84 грн., 3% річних – 216,07 грн. (а.с.36-37).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі. Додатково ним заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду у зв’язку з важким фінансовим становищем (а.с.56).
За клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
25.05.2009 між ТОВ „ТД „Скворцово” (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір постачання №7909 (далі –Договір) (а.с.6), за умовами якого Постачальник бере на себе зобов'язання поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості, за найменуваннями та по цінах, які визначені у накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Відповідно до пункту 2.5 Договору датою поставки вважається дата підписання накладної обома сторонами, яка посвідчується представниками Покупця та Постачальника, що діють за довіреністю з правом підпису документів.
Згідно пункту 4.2 Договору ціна товару є договірною та після прийому товару Покупцем є обов’язковою для оплати. Оплата кожної партії Товару здійснюється через банк протягом 5-ти банківських днів.
У разі недотримання строків оплати продукції Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки платежу, від вартості не сплаченої продукції (пункт 5.2 Договору).
У відповідності із пунктом 5.3 Договору у разі, якщо Покупець прострочив оплату отриманої партії продукції більш ніж на чотирнадцять днів, Продавець має право зупинити, або припинити постачання наступних партій продукції до повного погашення заборгованості з урахуванням штрафу, пені та збитків, або в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.
Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу Товару на загальну суму 9559,41 грн., що підтверджується накладними №гл300-100392 від 30.05.2009; №гл300-102805 від 06.06.2009; №гл300-108956 від 09.06.2009; №гл300-110493 від 13.06.2009; №гл300-111434 від 16.06.2009; №гл300-112973 від 20.06.2009 (а.с.27-32).
Відповідач, в свою чергу, товар не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9559,41 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення ТОВ „ТД „Скворцово” до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості за Договором з урахуванням штрафних санкцій.
В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку з невірним нарахуванням штрафних санкцій та просить стягнути 11296,64 грн., з яких: основний борг –9559,41 грн., пеня –988,32 грн., інфляційне відшкодування –532,84 грн., 3% річних – 216,07 грн. (а.с.36-37).
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання №7909 від 25.05.2009.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 4.2 Договору ціна товару є договірною та після прийому товару Покупцем є обов’язковою для оплати. Оплата кожної партії Товару здійснюється через банк протягом 5-ти банківських днів.
Суд встановив, що позивач поставив відповідачеві товар на суму 9559,41 грн., який відповідачем неоплачений, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 9559,41 грн.
Докази погашення суми заборгованості за поставлений товар ФОП ОСОБА_1 на день прийняття рішення суду відсутні, відповідачем заявлені позовні вимоги визнані в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги ТОВ „ВК „Сатера” про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9559,41 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 216,07 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 532,84 грн.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 216,07 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 532,84 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.
Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 988,32 грн.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 5.2 Договору у разі недотримання строків оплати продукції Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки платежу, від вартості не сплаченої продукції.
Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, у зв’язку з чим суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню в розмірі 988,32 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Згідно частини п’ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому, керуючись частиною п’ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає рішення про задоволення позову.
Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, в розмірі 11296,64 грн., з яких: основний борг –9559,41 грн., пеня –988,32 грн., інфляційне відшкодування –532,84 грн., 3% річних –216,07 грн.
Крім того, відповідач у порядку пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на чотири місяці у зв’язку з важким фінансовим становищем.
Представник позивача проти розстрочки виконання рішення суду не заперечує.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 2 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 ”Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України ” (зі змінами та доповненнями) вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
За таких обставин, суд вважає за можливе клопотання представника відповідача задовольнити.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82 –85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Скворцово” (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. К. Маркса, 147, ідентифікаційний код 36260513, р/р 26003000132404 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577) 11296,64 грн., з яких: основний борг –9559,41 грн., інфляційне відшкодування –532,84 грн., 3% річних –216,07 грн., пеня –988,32 грн.
Надати розстрочку виконання рішення суду шляхом оплати суми боргу рівними частинами згідно з графіком:
· липень 2010 року –2824,16 грн.;
· серпень 2010 року - 2824,16 грн.;
· вересень 2010 року - 2824,16 грн.;
· жовтень 2010 року - 2824,16 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Скворцово” (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. К. Маркса, 147, ідентифікаційний код 36260513, р/р 26003000132404 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577) витрати по сплаті державного мита –112,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 21.06.2010