РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                       Справа №2-26/2010 рік

                                    № 2-485/2009 рік

    08 червня  2010 року Малинський районний суд Житомирської області у складі

                  головуючої  судді          Збицької К.Д.

                  при секретарі             Кравець Л.Ю.,

        за участю позивача         ОСОБА_1,

                    відповідача             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності в порядку спадкування на Ѕ частину майна та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, -

встановив:

    позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Крушники Малинського району, визнання за ним права власності на половину спадкового майна. Також просить  визнати поважною причину пропуску строку позовної давності звернення до суду.

В процесі розгляду справи позивач  змінив позовні вимоги, просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на Ѕ частину майна, що належало його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та складається з будинку, що знаходиться в с. Різня Малинського району, земельної ділянки, визначеної державним актом на земельну ділянку від 7 вересня 2007 року, майнового паю; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3.    

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що  він разом з дружиною доглядав за матір’ю, оскільки та хворіла, разом проживали і вели спільне господарство. Після смерті   матері відкрилася спадщина на житловий будинок в с. Різня Малинського району з надвірними будівлями, грошові вклади  в Ощадному банку та земельні паї. Спадкоємцями є він та його брат ОСОБА_4, з яким мали намір оформити спадкове майно. У 2007 році брат помер, а  спадщину його матері прийняла  дружина брата ОСОБА_2.

    Відповідачка позов не визнала. Пояснила, що свекруха ОСОБА_3 мала намір залишити хату в спадок сину ОСОБА_5 - її чоловікові, але заповіт не оформила. Заяви до нотаріальної контори ні позивач, ні її чоловік не подавали. Коли після смерті чоловіка вона оформляла спадщину на себе, судом був встановлений факт прийняття спадщини майна матері її чоловіком і вона отримала свідоцтво про право на спадщину в Київській державній нотаріальній конторі.    Позивач пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини, про що є судові рішення Малинського районного суду і в їх поновленні йому відмовлено.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у  межах заявлених позовних вимог  суд визнає, що позов не підлягає задоволення з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

                    2.

Згідно ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місце проживання або перебування підтверджується реєстрацією місця проживання чи перебування.

Згідно ст.6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, яка перебуває в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання  зареєструвати своє місце проживання чи перебування.

Отже, спеціальним законом встановлено, що місце проживання чи перебування повинно підтверджуватись реєстрацією.

Встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована за місцем проживання в с. Різня Малинського району, що підтверджується довідкою Малинівської сільської ради № 195 від 16.09.2008 року (а.с. 8).  

У свідоцтві про смерть зазначено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3   в селі Крушники Малинського району (а.с.12).

Місце постійного проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить штамп у паспорті (а.с.11).

Ні позивач, ні померла в селі Кутище Малинського району зареєстровані не були.

При зверненні до суду із позовом  про визнання причини пропуску подачі заяви про прийняття спадщини поважною та визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини, у задоволенні якого рішенням Малинського районного суду від 24 липня 2008 року йому відмовлено за безпідставністю, позивач не посилався на обставини спільного проживання (а.с.33), тому суд у відповідності до ст.1268 ЦК  не вбачає підстав для визнання позивача таким, що на день смерті спадкодавця він постійно проживав з нею в с. Крушники, чи Кутище, оскільки протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання  вони не зареєстрували своє місце проживання в цьому населеному пункті, як цього вимагає ст. 6 вказаного вище Закону.  При цьому суд не бере до уваги як належні докази довідку Шевченківської сільської ради № 90 від 13.03.2009 року (а.с.6), протокол опитування свідків по факту спільного проживання та поховання ОСОБА_3 (а.с.10), свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7   про спільне проживання позивача з померлою  в АДРЕСА_1  та ведення спільного господарства.  

Не підлягає задоволенню також вимога позивача про внесення зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3.

Судом встановлено, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 Малинською державною нотаріальною конторою не заведена (а.с.27). Свідоцтво про право на її спадщину не видавалось.

Факт прийняття спадщини чоловіком відповідачки ОСОБА_1 після смерті його матері ОСОБА_3 встановлений рішенням Малинського районного від 12.03.2008 року, яке не скасоване (а.с.39).  

Свідоцтво про право на спадщину за законом видане 21 червня 2008 року державним нотаріусом п’ятої Київської державної нотаріальної контори  на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України його дружині ОСОБА_2 на спадкове майно ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4,    як спадкоємниці першої черги за законом і вимоги позивача про  внесення будь-яких змін в це свідоцтво є безпідставними.

        Керуючись ст.ст. 10,11,60,179,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.             261, ст.1268,1300 Цивільного кодексу України, -

                             3.

вирішив:

    відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності в порядку спадкування на Ѕ частину майна та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено повністю або частково до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти  днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуюча