РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ     Справа №2-95/2010 рік

                                    №2-813/2009 рік

     22 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі             головуючої  судді             Збицької К.Д.

        з участю секретаря             Гузікової І.І.,

        представника позивача         Терехова О.Л.,

        відповідача                 ОСОБА_2,

        його представника             ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу   за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”   до ОСОБА_2   про звернення  стягнення та зустрічним позовом   ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, -

                            встановив :

     позивач звернувся до суду з позовом про звернення   в рахунок  заборгованості за договором про іпотечний кредит № ZRRWG40000004822 від 04.03.2008 року в розмірі 134898грн.51коп. стягнення на квартиру відповідача загальною площею 50,10кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просить виселити відповідача із зазначеної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в м. Малині  та стягнути з відповідача на користь позивача 1357грн.49коп. судових витрат по сплаті судового збору та 30 гривень витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

      Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про захист прав споживача, мотивуючи безпідставним збільшенням кредитором відсотків по договору іпотечного кредиту в односторонньому порядку. Просить визнати дії відповідача по зустрічному позову незаконними, зобов’язати ЗАТ комерційний банк «Приватбанк» провести перерахунок заборгованості по іпотечному кредиту із застосуванням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі, визначеному при укладенні договору, та стягнути з відповідача 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.    

    У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, зустрічний позов не визнав.  

    Відповідач не визнав позов ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на сумлінне виконання ним зобов’язань по кредитному договору на умовах, існуючих на час укладення договору.    Пояснив, що в січні 2009 року він отримав листи від 25 грудня 2008 року за підписом голови правління банку, відповідно до яких процентна ставка за користування кредитами з 1 лютого 2009 року збільшується до 30 %. Згоди на це він не давав. Крім того відповідно до статті 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності 10 січня 2009 року, зміна процентної ставки в односторонньому порядку не допускається . Також відповідачем порушені статті 11,18,21  Закону України « Про захист прав споживачів ». Безпідставне  підвищення позивачем відсотків за користування кредитом   унеможливлює виконання ним зобов’язань на цих умовах. Протиправними діями відповідача йому завдана моральна шкода.

Просить його позов задовольнити,  а у задоволенні позову Приватбанку відмовити.  

                        2.

      З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими суду доказами в межах заявлених позовних вимог, суд визнає, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, а позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає  з таких підстав.

    Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

      Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Судом встановлено, що 04 березня 2008 року між сторонами укладений   договір про іпотечний кредит № ZRRWG40000004822, згідно якого він отримав кошти в сумі 128775грн. на придбання житла зі сплатою 15% річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення 4 березня 2028  (а.с.3зв.-7, 57-60) та іпотечний договір, предметом якого є передача в іпотеку іпотекодержателю  нерухомого майна житлового призначення – 2-кімнатної квартири загальною площею 50,10кв.м, житловою площею 29,40кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.7зв.-9,48-49).

          Відповідно до п.8.9 договору про іпотечний кредит сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом ( зміна в сторону збільшення ) у разі настання будь-якої  із наступних обставин: порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника, здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами або зміни у грошово – кредитній політиці НБУ .

    При цьому кредитор не пізніш ніж за  14 днів до дня зміни розміру відсоткової ставки повідомляє позичальника про встановлення нової відсоткової ставки  із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки

          Такий новий розмір ставки починає застосовуватись з дати , що буде вказана у     повідомленні без укладення відповідної угоди про внесення змін до договору.  

    Цього ж дня між сторонами також укладений кредитний договір № ZRRWG40000004822,  відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в розмірі 25755 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом  (а.с. 53-55)

           Відповідно до п.2.3.1 даного Договору банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки при зміні кон’юнктури грошових ресурсів в Україні, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахування у страховий фонд. Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.  

        На підставі зазначених положень договорів кредитор з 4 серпня 2008 року в односторонньому порядку збільшив розмір відсоткової ставки за користування кредитом,   про що повідомив  позичальника листом від 26.06.2008 року (а.с.62) і став нараховувати 25%, які він сплачував.

     Листами  від 25.12.2008 року за підписом голови правління «ПриватБанку»     позивач повідомив ОСОБА_2 про збільшення розміру відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит № ZRRWG40000004822 від 04.03.2008 року та кредитним договором    від 04.03.2008 року, зазначивши, що, починаючи з 01.02.2008 року відсоткові ставки за даними договорами складатимуть 30 % на рік  (а.с.63, 64).

                        3.

      Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

      Проте     12.12.2008р. був прийнятий Закон України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності та діяв з 10.01.2009р.

    Вказаним Законом доповнено Цивільний Кодекс України статтею 1056-1, ч.2 якої передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Частина З вказаної статті визначає, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

          Також цим Законом була доповнена частиною четвертою стаття 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність", згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

        Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду.

        Як вбачається з листів-повідомлень   процентна ставка по договорах з 25     до 30%       підвищена кредитором з 01 лютого 2009 року, (в листах помилково зазначено з 01.02.2008     року),  тобто після набранням чинності ст. 1056-1 ЦК України, та оскільки     позичальник не     надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки, повинна залишатися без     зміни до повного     виконання всіх умов обома сторонами Договору.

        Підвищення відсоткової ставки до 25% річних проведене на підставі діючого на той час пункту договорів до внесення змін до Цивільного кодексу та статтю 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність"

          Таким чином, суд визнає обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню     вимоги по зустрічному позову в частині     визнання  незаконним  збільшення  процентної       ставки за користування кредитом в   односторонньому  порядку з 1 лютого 2009 року.

        У зв’язку з цим покладає на відповідача по зустрічному позову обов’язок провести     перерахунок заборгованості по договору іпотечного кредиту  № ZRRWG40000004822 від 04     березня 2008 року згідно існуючої до 10 січня 2009 року ставки за користування кредитом.

                            4.

        Вимоги позивача по зустрічному позову до банку щодо  відшкодування  моральної     шкоди задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами існують договірні відношення, а     умовами досліджених судом договорів не передбачено відшкодування  моральної шкоди.

          Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено     відшкодування  моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я     людей продукцією у випадках, передбачених законодавством , однак  позивачем не     доведено,   що йому була завдана саме така шкода.

        На підставі викладеного, необхідності проведення перерахунку суд дійшов висновку     про безпідставність вимог первісного позивача про звернення стягнення на майно та     виселення відповідача ОСОБА_2

              Керуючись ст.ст.10,11,60, 209 ч.3, 212,213,215 Цивільно-процесуального                 кодексу України, на підставі ст.ст.526,527,530, 1050 ч.2, 1054     ч.2,1056-1                 Цивільного кодексу України, ст.109 Житлового кодексу України, -

                        вирішив :

    зустрічний позов  ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача задовольнити частково.

    Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» щодо одностороннього збільшення відсотків   за користування кредитом по договору іпотечного кредиту № ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року, укладеного з ОСОБА_2, з 1 лютого 2009 року до 30%  на рік.

    Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» провести перерахунок заборгованості по договору іпотечного кредиту  № ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року згідно існуючої до 10 січня 2009 року ставки за користування кредитом.

    В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

    У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”   до ОСОБА_2   про звернення  стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року на квартиру загальною площею 50,10кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки та виселення відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Малинського МВ УМВС України в Житомирській області  відмовити.

     Сторони можуть оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі її подання, якщо його не буде скасовано,  – після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуюча

                                РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ     Справа №2-95/2010 рік

                     (резолютивна частина)         №2-813/2009 рік

     22 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі             головуючої  судді             Збицької К.Д.

        з участю секретаря             Гузікової І.І.,

        представника позивача         Терехова О.Л.,

        відповідача                 ОСОБА_2,

        його представника             ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу   за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”   до ОСОБА_2   про звернення  стягнення та     зустрічним позовом   ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, -

                            встановив :

    У відповідності до положень ст.209 ЦПК України суд вважає за можливе оголосити в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини судового рішення, відклавши складення його в повному обсязі до 26 червня 2010 року.

        Керуючись ст.ст.10,11,60, 209 ч.3, 212,213,215 Цивільно-процесуального             кодексу України, на підставі ст.ст.526,527,530, 1050 ч.2, 1054     ч.2,1056-1             Цивільного кодексу України, ст.109 Житлового кодексу України, -

                        вирішив :

    зустрічний позов  ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача задовольнити частково.

    Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» щодо одностороннього збільшення відсотків   за користування кредитом по договору іпотечного кредиту № ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року, укладеного з ОСОБА_2, з 1 лютого 2009 року до 30%  на рік.

    Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» провести перерахунок заборгованості по договору іпотечного кредиту  № ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року згідно існуючої до 10 січня 2009 року ставки за користування кредитом.

    В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

    У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”   до ОСОБА_2   про звернення  стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ZRRWG40000004822 від 04 березня 2008 року на квартиру загальною площею 50,10кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки та виселення відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Малинського МВ УМВС України в Житомирській області  відмовити.

                        2.

     Сторони можуть оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі її подання, якщо його не буде скасовано,  – після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуюча