ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2007 р.Справа № 6/445/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_2.,
від відповідача –Мезінов О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006р.
по справі № 6/445/06
за позовом ПП ОСОБА_4
до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
ПП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом, в якому просила скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 0000212303/0/2203 від 14.02.06р.
Вказаним рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 784,75 грн. за порушення приписів Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 15.11.06р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено.
Місцевий господарський суд, визнавши наявність порушень з боку позивача приписів Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” між тим, мотивував судове рішення з посиланням на те, що позапланову перевірку позивача, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу було здійснено без наявності підстав, передбачених п.п. 1-9 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, у зв’язку з чим рішення прийняте за результатами даної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із постановою місцевого господарського суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що позапланові перевірки, які здійснюються з метою контролю за дотриманням суб’єктами господарювання правил застосування РРО при проведенні розрахунків за товари (послуги), не пов’язані з оподаткуванням, а тому вони не підпадають під дію вимог, встановлених ч.6 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, а проводяться на підставі ч.7 ст.111 вказаного Закону.
Також, відповідач в підтвердження законності проведеної перевірки посилається на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.04.06р. по справі №3-4169 2006р., якою ОСОБА_5, що працює оператором у ПП ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до приписів ч.7 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Отже, дана правова норма, поряд із встановленими ч. 6 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” підставами для проведення податковими органами позапланових перевірок, визначає також і інші правові підстави проведення таких перевірок, зокрема в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Посилання суду першої інстанції на приписи ч. 6 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в даному випадку є помилковим, оскільки вказаною нормою визначені підстави проведення позапланових перевірок діяльності СПД з питань дотримання податкового законодавства.
З урахуванням наведеного цілком правомірним є проведення 07.02.06р. на підставі наказу начальника Ленінської МДПІ у м. Миколаєві (правонаступником якої є ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ) працівниками сектору оперативного контролю відділу контрольно-перевірочної роботи позапланової виїзної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарською одиницею, яка належить ПП ОСОБА_4 і розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Авангардна,1.
За результатами вказаної перевірки складено акт №14020026/2302 від 07.02.06р., відповідно до якого в ході перевірки виявлені порушення позивачем, приписів Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:
- не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції з придбання за готівку пачки чаю вартістю 19,26грн.;
- невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку;
- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування ціни і кількості товару;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
Порушення позивачем приписів Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вказані у акті перевірки №14020026/2302 від 07.02.06р. підтверджуються матеріалами справи.
Так з пояснювальної записки працівника ПП ОСОБА_4 - оператора ОСОБА_5 вбачається, що 07.02.06р. нею було здійснено продаж пачки чаю за 19,26грн. При цьому, ОСОБА_5 не провела вказану операцію через реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, отримані від покупців 20,00грн. ОСОБА_5 поклала у ящик столу де знаходилися її особисті гроші у сумі 1451,95грн.
Згідно денного звіту РРО позивача, на момент здійснення вказаної операції, у місці здійснення розрахункових операцій готівкові кошти були відсутні.
Таким чином, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті склала 1451,95грн. +20,00грн. –19,26грн.=1452,69грн.
Слід зазначити, що при визначенні розміру суми невідповідності готівкових коштів, апеляційний господарський суд не приймає до уваги пояснення оператора ОСОБА_5 стосовно належності її виявлених на місці проведення розрахункових операцій коштів, оскільки відповідно до абз.6 п. 22 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108 (чинних на момент перевірки), зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства заборонялося.
При встановленні зазначених обставин апеляційний господарський суд виходить виключно із доказів наданих сторонами по даній справі і не приймає до уваги постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.04.06р. по справі №3-4169 2006р., оскільки вказаною постановою встановлені обставини щодо ОСОБА_5, яка не бере участь у даній справі, а відтак відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України ці обставини повинні доказуватися при розгляді справи.
Згідно із приписами пункту 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” у разі непроведення розрахункових операцій через РРО до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів. В даному випадку 19,26грн.х 5 =96,30грн.
Крім того, відповідно до ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. В даному випадку 1452,69грн. х 5 = 7263,45грн.
Також, матеріалами справи підтверджується невиконання позивачем щоденного друку фіскального звітного чеку, оскільки наявні у справі фіскальні чеки свідчать про початок роботи 01.02.06р. о 8 год. 54хв., а фіскальний звітний чек роздрукований 03.02.06р. о 8год. 52хв.
Згідно із п.4 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” за вказане порушення до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в даному випадку 340,00грн.
Водночас наявні у справі фіскальні чеки свідчать і про проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, оскільки вказані дані у фіскальних чеках позивача не зазначені.
Відповідно до п.6 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” за вказане порушення до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в даному випадку 85,00грн.
З огляду на викладене рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 0000212303/0/2203 від 14.02.06р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 7 784,75 грн. за порушення приписів Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим підстави для задоволення позову відсутні, а оскаржена постанова підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги
Керуючись ст.ст.160, 162, 195, 196, 198, 202, 205, 207, КАС України, Одеський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 15.11.06р. по справі № 6/445/06 скасувати.
В задоволені позову відмовити.
Постанова в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков