Судове рішення #10343281

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 11 – 426/2010р.                                                                                                  Головуючий у 1 інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 263 КК Ураїни – С.Т.                                                                                                   Юхно С.П.  

                                                                                                                                            Доповідач: Хрипченко Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року.  Колегія суддів судової палати у кримінальних  справах  Апеляційного суду  Полтавської області в  складі:

                              головуючого   судді  –   Хрипченко Л.Г.

                              суддів  -    Денисенко Л.М., Костенка В.Г.

                            з участю:   прокурора –  Адамець А.М.

                                                адвоката – ОСОБА_2

                                               засудженого – ОСОБА_3

   

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Ленінського району м. Полтави на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

    цим вироком:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Полтави,  українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

?   5 червня 1995 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 17, ч.3 ст. 81, ч.3 ст. 140, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 7 серпня 1998 року по відбуттю строку покарання;

?   11 вересня 2002 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 15 травня 2004 року по відбуттю строку покарання;

?   10 січня 2006 року Київським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 263, ст. 395, ч.1 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 8 серпня 2008 року по відбуттю строку покарання;

визнаний винним і засуджений за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 358 КК України на 6 місяців арешту; за ч.3 ст. 358 КК України на 6 місяців арешту;

    На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

    Згідно вироку суду, ОСОБА_3   у вересні 2001 року, перебуваючи в парку «Дендропарк» в м. Полтава, знайшов поліетиленовий пакет, всередині якого знаходився обріз мисливської рушниці. Даний обріз рушниці він переніс до свого помешкання та залишив собі, у разі зміни місця проживання ОСОБА_3 вказану зброю перевозив до нового помешкання, тобто зберігав.

29 січня 2009 року, приблизно 16 години, під час проведення огляду житла, яке розміщене за адресою АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3, працівники міліції в присутності понятих виявили та вилучили в одній із кімнат за диваном обріз, який згідно висновку балістичної експертизи № 142 від 12 лютого 2009 року є вогнепальною зброєю-обрізом мисливської гладкоствольної рушниці «ТОЗ-БМ» 16 калібру, серійний номер НОМЕР_1, виготовлений промисловим способом, з внесенням змін до його конструкції саморобним способом. Даний обріз придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 16 калібру.  

У серпні місяці 2008 року ОСОБА_3, перебуваючи на Південному вокзалі м. Полтави, біля приміських кас знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім’я ОСОБА_4, яке взяв із собою. За місцем проживання, ОСОБА_3 вклеїв до вказаного посвідчення свою фотокартку, видалив останні цифри в графі «Рік народження» і домалював відтиск печаті та фотокартці, з метою подальшого його використання для пільгового проїзду в громадському транспорті.  

28 січня 2009 року, о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 під час проїзду у громадському транспорті  пред’явив підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім’я ОСОБА_4 контролеру. У контролера дане посвідчення викликало підозру і він звернувся за допомогою до працівників Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. ОСОБА_3 добровільно у присутності двох понятих видав працівникам міліції пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім’я ОСОБА_4, у якому згідно висновку експерта № 164 від 6 березня 2009 року виявлені ознаки зміни первісного змісту: переклейку фотокартки та імітацію відтиску гербової печатки барвником синього кольору; механічне видалення разом з верхнім шаром паперу двох останніх цифр в графі «Рік народження»; обведення барвником синього кольору початкових записів без зміни їх первісного змісту, а саме літер «АБ» в графі «Серія», перших двох цифр «19» в графі «Рік народження», цифр «26.07.03» в графі «Посвідчення видане» та цифр «02.04.03» в графі «На термін з».  

Свою апеляцію помічник прокурора Ленінського району обґрунтовує невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого. Вказує, що суд при призначенні мінімального покарання, передбаченого санкцією статті,  необгрунтовано прийшов до висновку, що дане покарання забезпечить виправлення засудженого і попередить вчинення ОСОБА_3 нових злочинів,  який своєї вини не визнав,  неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Ставиться питання про скасування вироку і постановлення нового, яким  ОСОБА_3 засудити за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_3 вирок не оскаржив.

    Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення прокурора Адамець А.М., яка просила частково задовольнити апеляцію прокурора і скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч.ч.1, 3 ст. 358 КК України з направленням справи в цій частині на додаткове розслідування, а в іншій частині вирок суду залишити без змін, пояснення адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, які погодилися з думкою прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції вважає , що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 по епізоду незаконного поводження зі зброєю по справі не оспорюється.

Щодо доведеності вини ОСОБА_3 у підробці та використанні пенсійного посвідчення на ім’я ОСОБА_4, то суд при оцінці доказів за цим епізодом обвинувачення дійшов до суперечностей.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення в тому, що 28 січня 2009 року при затриманні його на зупинці громадського транспорту «Б. Хмельницького» у нього було вилучено підроблене посвідчення і 2 пакети наркотичного засобу – канабісу.

По даній справі судом винесена постанова від 15.02.2010 року про виділення в окреме провадження ряду епізодів обвинувачення ОСОБА_3, в тому числі і незаконного придбання та збуту наркотиків і направлення справи в цій частині на додаткове розслідування.

При цьому судом дана вказівка органам досудового слідства перевірити обставини придбання свідком ОСОБА_6 у ОСОБА_3 наркотичного засобу, виявлення безквиткового проїзду в маршрутному автобусі свідка ОСОБА_6 та його висадки з  автобуса контролером разом з ОСОБА_3, передачі кондуктором ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на зупинці «Б.Хмельницького» працівникам міліції.

З’ясування вказаних обставин стосується як факту вилучення підробного посвідчення так і факту виявлення наркотиків, як у ОСОБА_3, так і у свідка ОСОБА_6

Засуджений ОСОБА_3 при розгляді справи в суді вини своєї не визнав і пояснив, що на досудовому слідстві працівниками міліції до нього застосовувався фізичний і психологічний вплив, внаслідок чого він визнав вину.

З його показань вбачається, що він був затриманий працівниками Ленінського РВ в м. Полтаві напередодні 27 січня 2009 року і до вечора утримувався в районному відділі. На ніч його відправили в приміщення батальйону патрульної служби ПМУ ГУМВС України в Полтавській області, де він знаходився на сходовому майданчику прикутий наручниками до батареї. Там же знаходилась незнайома жінка, як виявилось потім дружина свідка ОСОБА_6, якого він також не знав.

Наранок він був доставлений до Ленінського РВ м. Полтави, де йому запропонували зняти верхній одяг і сфотографували на мобільний телефон. Потім він побачив цю фотографію на підробленому посвідченні. Через деякий час його вивезли на зупинку транспорту, куди під’їхав працівник розшуку, який працював контролером. Працівники міліції привели незнайомого йому чоловіка на прізвище ОСОБА_6 і обом було покладено в кармани пакети з наркотичним засобом, а йому – і 5 грн. і були оформлені документи на вилучення.

Зі скаргою на дії працівників міліції, яка викладена на 3-ох аркушах ОСОБА_3 звертався до суду.

Разом з тим, прокурор Ленінського району до перевірки його заяви про застосування недозволених методів слідства підійшов формально. Доводи ОСОБА_3 належним чином не перевірені, останній не був детально опитаний по обставинам викладених у скарзі. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята передчасно.

Цілий ряд обставин, які мають істотне значення для вирішення справи залишився неперевіреним.

Чи дійсно ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 були затримані при проїзді в транспорті контролером, по справі не перевірено. Не з’ясовано на якому маршруті, в якому автобусі це відбувалося, і хто є водієм вказаного автобуса. Не з’ясовано чи дійсно ОСОБА_7 працює в ПП «Автомир» в м. Полтаві та в якості кого. При складанні протоколу допиту в якості свідка зазначено, що ОСОБА_7 працює кондуктором. При допиті в суді останній заявив, що він працює контролером.

Із його показань, даних в судовому засіданні, вбачається, що при проїзді в автобусі ОСОБА_3 надав підроблене посвідчення, в зв’язку з чим він запропонував йому вийти з автобусу. В зв’язку з цим він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8, який працює командиром взводу патрульно – постової служби і попросив прислати працівників міліції. Коли прибули працівники міліції разом з ОСОБА_8, він без понятих передав йому пенсійне посвідчення і вони забрали ОСОБА_3, якого повели в Ленінський РВ.

В своєму поясненні на ім’я прокурора Крамаренко О.В. підтвердив ці обставини, але свідком по справі не допитаний.

Про доставку ОСОБА_3 в Ленінський РВ свідчить і рапорт командира взводу БПС ПМУ Сліпченка Ю.В. на ім’я начальника Ленінського РВ від 28.01.2009 року (т.4, а.с. 6).

Разом з тим в справі на а.с. 18-23, т.4 знаходиться протокол огляду від 28.01.2009 року, складений слідчим СВ Ленінського РВ Кашубою О.В. про те, що на зупинці транспорту «Б.Хмельницького» знаходяться два чоловіка, які назвались ОСОБА_3 і ОСОБА_6, і в яких працівниками міліції вилучено пакети з наркотиками. Крім того у ОСОБА_3 з карману вилучено підроблене посвідчення на ім’я ОСОБА_4 та гроші в сумі 5 грн. До протоколу залучені фотознімки, на яких ОСОБА_3 демонструє 2 згортка з наркотичним засобом та пенсійне посвідчення. Сфотографоване посвідчення, 5 грн., а також – фото, де ОСОБА_6 демонструє згорток з наркотиком.

За яких обставин працівники Ленінського РВ отримали повідомлення про вчинення злочину і в який час, чи зареєстроване таке повідомлення, та за яких обставин слідчий Кашуба О.В. разом з експертом – криміналістом здійснили виїзд на місце події по справі не встановлено.

Сам протокол огляду має неоговорені виправлення щодо часу його  складання. Такі ж виправлення містяться і в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 (т.4, а.с. 45).

Постанови про порушення кримінальних справ за ч.ч.1, 2 ст. 358 КК України винесені лише 7 лютого 2009 року слідчим Бутко Ю.О. і в цей день згідно рапорту командиру взводу БПС Сліпченка Ю.В.  під № 248 була здійснена реєстрація про злочин в журналі   реєстрації заяв і повідомлень про злочини Ленінського РВ м. Полтави.                                      

Приймаючи до уваги доводи засудженого про фальсифікацію доказів в ході додаткового розслідування справи, необхідно перевірити законність отримання та правдивість доказів, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 358 КК України.

Щодо доводів ОСОБА_3 про незаконне затримання та перебування його в приміщенні батальйону ППС, про що він вказує в своїх скаргах, то для з’ясування цих обставин по справі необхідно провести службову перевірку щодо законності дій працівників батальйону патрульно – постової служби, та їх повноважень.

Органам досудового слідства необхідно також встановити особу жінки, на яку вказує ОСОБА_3, що він разом з нею утримувався в приміщенні батальйону в ніч з 27 на 28.01.2009 року та допитати з цих питань, при необхідності провести зводини віч на віч.

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв’язку з цим у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» роз’яснено, що судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України.

За таких обставин вирок суду в частині засудження ОСОБА_3 за ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.

Колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України, в зв’язку з тим, що призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України..

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_3 за ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України скасувати з направленням справи в цій частині на додаткове розслідування прокурору Полтавської області.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.1 ст. 263 КК України на два роки позбавлення волі.

Запобіжний захід залишити утримання під вартою.

В іншій частині вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 15.02.2010 року відносно нього – залишити без змін.

СУДДІ:

Хрипченко Л.Г.             Денисенко Л.М.                   Костенко В.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація