РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2010 року м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова С.0.,
суддів колегії –Дроботі В.В. ,Фазикош Г.В.,
при секретарі – Медяник Л.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4, представника відповідача ВАТ КБ ’’Надра’’ - Хирі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ВАТ КБ ’’Надра’’ на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6 до ВАТ КБ ’’Надра’’ про внесення змін до кредитного договору, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 (позичальник) звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ ’’Надра’’ , третя особа: ОСОБА_6 (поручитель) про визнання недійсним кредитного договору № 343\10-2007 від 26.10.2007 року. Позов обґрунтовував тим, що 26.10.2007 року ним (позивачем) та відповідачем (ВАТ КБ ’’Надра’’) було укладено вищевказаний кредитний договір строком до 25.10.2012 року відповідно до якого він одержав 26686,73 дол. США на купівлю автомобіля, з зобов’язанням сплачувати 12,15% річних за користування кредитними коштами.
Починаючи з моменту укладення кредитного договору позивач виконував
умови вказаного договору, сплачуючи відсотки за користування кредитом і сам кредит, однак у зв’язку з економічною кризою на Україні та у світі, з осені 2008 року його доходи значно скоротилися, а курс долара США по відношенню до грошової одиниці України - гривні виріс на 68%, тому він не має можливості продовжувати виконувати умови кредитного договору.
Крім того, як на думку позивача, банк при видачі кредиту порушив ст. 11 Закону України ’’ Про захист прав споживачів ’’ не повідомивши його з іншими наявними формами кредитування з коротким описом відмінностей між ними, перевагами та недоліками пропонованих схем кредитування, та що відповідно до ст.ст. 524, 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виражене і виконане у грошовій одиниці України – гривні, а не в іноземній валюті.
Крім того, як на думку позивача, банк порушив ст. 49 Закону України ’’Про банки та банківську діяльність ’’, оскільки фізичній особі заборонено видавати кредит, якщо місячний платіж такого позичальника складає 50 % його заробітної плати.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати кредитний договір № 343\10-2007 від 26.10.2007 року недійсним із вищезазначених мотивів.
В ході розгляду справи позивач в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України змінив позовні вимоги та не просив визнавати договір № 343\10-2007 від 26.10.2007 року не
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22 -593\10 Номер рядка статистичного звіту:27
Головуючий у першій інстанції: Ціцак О.В.
Доповідач: Власов С.О.
дійсним в цілому, а лише внести в нього зміни, а саме: в підпункт 1.1.- який встановлює видачу позивачу кредиту у валюті; в пункт 2.2.1 - який встановлює повернення позивачем кредиту та відсотків банку в доларах США. Крім цього, просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок раніше сплаченого ним кредиту з послідуючим внесенням змін у договір застави (а.с.24-30).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 7 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Внесено зміни у підпункт 1.1.,п. 2.2.1 кредитного договору № 343\10-2007 від 26.10.2007 року, графіку повернення кредиту та сплату відсотків, що укладений між ОСОБА_3 та ВАТ КБ ’’Надра’’.
Зобов’язано ВАТ КБ ’’Надра’’ здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_3 сум повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором № 343\10-2007 від 26.10.2007 року, виходячи з того, що розмір кредиту – 134767,99 грн.(26686,73 дол. США х 5.05 грн. = 134767,99 грн.), а повернення кредиту та сплата відсотків здійснювалися у іноземній валюті по комерційному курсу банку на день сплати.
Судом Віднесено на ВАТ КБ ’’Надра’’ понесені ОСОБА_3 витрати по зайво сплаченим сумам грошових коштів, що складають різницю між валютним курсом НБУ гривні до долара США на момент укладення кредитного договору - 5,05 грн. та валютним курсом НБУ гривні до долара США на момент сплати чергових платежів та процентів за користування кредитом в рахунок погашення тіла кредиту на день поступлення коштів.
Внесено зміни у договір застави автотранспортного засобу укладеним між ним та ВАТ КБ ’’Надра’’, у зв’язку з зміною суми та валюти кредиту.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ КБ ’’Надра’’ ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Вказує, що зобов’язання повинно виконуватися сторонами згідно укладеного кредитного договору, а позови повинні пред’являтися за визначеною сторонами договірною підсудністю, а саме - за місцезнаходженням банку у районний суд м. Києва.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, які з’явилися, перевіривши матеріали справи та надані до них сторонами додаткові докази, які перевірено судом й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ВАТ КБ ’’Надра’’ підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення зміненого позову ОСОБА_3, міськрайонний суд виходив з того, що такий обґрунтований і позивачем доведено у суді належними доказами.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, так як вони не відповідають обставинам справи, які суд вважав встановленими.
У зв’язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Колегія суддів вважає, що правила підсудності даної справи судом не порушено.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вище вказаного кредитного договору (договір ’’Автопакет’’ № 343\10-2007) укладеного 26.10.2007 року між позивачем та ВАТ КБ ’’Надра’’, позичальник ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 26686,73 дол. США та зобов’язувався повернути зазначену суму та плату за користування кредитом в розмірі 12,15 % відсотків річних до 25.10.2012 року а.с.9-15\.
Сторони кредитно – поручительського договору досягли згоди щодо всіх істотних умов останнього. Банк в свою чергу правомірно надав кредит позивачу ОСОБА_3 в іноземній валюті та встановив плату за користування кредитом у відсотках до суми з огляду на приписи ст.2, п.’’в’’ п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ’’Про систему валютного регулювання та валютного контролю ’’, п.1 ч.2 ст. 47 Закону України ’’ Про банки та банківську діяльність ’’, п.1 ч.3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій.
Грошові кошти у іноземній валюті (кредит ) в розмірі 26686,73 дол. США, ОСОБА_3 одержав готівкою 26.10.2007 року під особистий розпис.
Дана обставина стверджується заявою на отримання готівки у валюті та одержання ним валюти у доларах США \а.с.90\.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі), визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем), у строк та порядку, що встановлені договором.
Доводи позивача про те, що з моменту отримання кредиту курс долара США по відношенню до гривні виріс і тому в нього не вистачає коштів для погашення валютного кредиту, та що кредитний договір протирічить законодавству та моральним принципам суспільства колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до діючого законодавства України, відсутність коштів у боржника і коливання курсу грошової одиниці не звільняє його самого та його поручителя від обов’язку виконання умов договору.
Щодо порушень банком іншого чинного законодавства, як це зазначає у позові позивач, а суд в рішенні, а саме Закону України ’’Про захист прав споживачів’’, то таких порушень апеляційним судом не встановлено.
Колегія суддів констатує, що в кредитному договорі № 343\10-2007 від 26.10.2007 року не зазначено, що за ризк зміни курсу гривні по відношенню до долара США відповідальність несе ВАТ КБ ’’Надра’’ .
Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з’ясувати обставини, які пов’язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст.214 ЦПК). При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом спору.
Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов’язує свою матеріально – правову вимогу.
ОСОБА_3 пред’явив позов про внесення змін до кредитного договору на підставі ст.ст. 651,652 ЦК України, які можуть застосовуватись у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, та у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Саме це є предметом вимоги, а підстави позову лежать в основі гіпотези норми права зазначеного матеріального закону.
Натомість, позивач ОСОБА_3, як і суд першої інстанції, вдались в дослідження обставин, що лежать за межами підстави позову, тобто в дослідження того, хто конвертував долари США у гривню і перераховував їх до автосалону за куплений позивачем автомобіль, який порядок використання іноземної валюти на території України, чи є або відсутня в позивача ОСОБА_3 індивідуальна ліцензія на здійснення разової валютної операції, чи порушувалось банком діюче законодавство України в сфері валютного обігу, чи мала місце надмірна сплата позивачем грошових коштів банку на оплату кредиту та відсотків за користування кредитом і т.д.. Однак такого позову не пред’являлось.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, як незаконне. У задоволенні зміненого позову ОСОБА_3 слід відмовити за його безпідставністю та недоведеністю вимог.
Керуючись ст.ст.301, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, пп.2 і 4 ч.1 ст.309, 316,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ВАТ КБ ’’Надра’’ задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 7 грудня 2009 року скасувати.
У задоволенні зміненої позовної заяви ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6 до ВАТ КБ ’’Надра’’ - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :