ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р.Справа № 14/384-06-11347А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача                    Картере В.І.

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників:

від позивача –не з’явився, належним чином повідомлений,

від відповідача –Старинець Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 20.12.2006р.

по справі № 14/384-06-11347А

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до ДПІ у Київському районі м. Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області із позовом та заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просила скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 03.10.2006р. №0015871701/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 1819,65 грн. та штрафної санкції по цьому податку у сумі 3639,30грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 20.12.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою місцевого господарського суду ДПІ у Київському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту на підставі не повно та не всебічно з’ясованих обставин справи та відмовити у задоволенні позовних вимог.

На думку податкового органу позивач не довів наявність у нього на момент перевірки заяв працівників про застосування соціальної пільги, оскільки зазначені заяви не були долучені ні до документів, які позивач представив на перевірку, ні до його заяви про ознайомлення з актом перевірки.

Також, відповідач вважає недостовірним доказом надану позивачем до суду відомість обліку заяв працівників про застосування податкової пільги, з огляду на те, що представник відповідача в ході судового засідання давав суду першої інстанції пояснення стосовно того, що така відомість позивачем не ведеться.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу в порядку встановленому ст. 191 КАС України не надав.

Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Оспорюване податкове повідомлення-рішення оформлено ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі акту перевірки №2729-17-01-1494214229 від 29.09.2006р., складеного за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб’єкта господарської діяльності Фізичної особи - ОСОБА_2 в період з 29.01.2004р. по 26.09.2006р.

В п. 2.2 вказаного акту перевірки зазначено, що податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб надавалась працівникам позивача за період з 01.01.2006р. по 26.09.2006р. без отримання працедавцем заяви платника податку про застосування такої пільги.

Приймаючи оскаржену постанову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 03.10.2006р. №0015871701/0 з огляду на те, що в ході судового розгляду спростоване ствердження податкового органу про відсутність заяв працівників позивача про надання соціальної пільги.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач представив суду заяви працівників про застосування податкової соціальної пільги, відомість обліку таких заяв, а також лист до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 03.10.06р. в якому йдеться про неврахування під час перевірки вказаних заяв.

Апеляційний господарський суд погоджується із наведеним вище висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Як вбачається з акту перевірки №2729-17-01-1494214229 від 29.09.2006р., податковий орган будь-яких пояснень з приводу відсутності серед наданих позивачем документів заяв працівників про застосування соціально пільги, ні у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ні у її представника не витребував.

Натомість в матеріалах справи наявна заява позивача до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 03.10.2006р. про видачу для ознайомлення акту перевірки, в якій позивач зауважує, що при проведені перевірки правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб не були оглянуті та враховані заяви його працівників про застосування податкової соціальної пільги.

Будь-якої відповіді на вказане звернення позивача ДПІ у Київському районі м. Одеси не надала.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні заяви працівників позивача про застосування податкової соціальної пільги датовані 03.01.2006р., подання яких передбачено підпунктом 6.3.2 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З урахуванням наведених обставини слушними є доводи позивача стосовно наявності у нього у 2006 році заяв працівників про застосування податкової соціальної пільги, що свідчить про відсутність порушень вимог чинного законодавства.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про відмову позивача на вимогу податкового органу надати під час перевірки такі заяви.

Посилання відповідача на відсутність у переліку використаних під час перевірки документів, зазначеному у акті ДПІ у Київському районі м. Одеси №2729-17-01-1494214229 від 29.09.2006р., заяв працівників позивача про застосування податкової соціальної пільги не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки даний факт не є доказом відсутності таких заяв у позивача на момент перевірки.

Також, апеляційним господарським судом не приймається до уваги посилання відповідача на недостовірність наданої позивачем до суду відомості обліку заяв про застосування податкової соціальної пільги, оскільки ведення вказаного документу не передбачено чинним законодавством, а тому наявність або відсутність такої відомості в даному випадку не впливає на вирішення спору по суті.

Таким чином, місцевий господарський суд цілком правомірно і обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову, у зв’язку з чим підстав для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Одеської області від 20.12.2006 р. по справі №14/384-06-11347А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                      В.І. Картере

Судді:                                                                                          В.Т. Пироговський

          В.І. Жеков