РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ        

                                          Справа №2-421/2010 рік

      26 травня  2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

головуючої  судді                       Збицької К.Д.

з участю  секретаря              Гузікової І.І.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до Чоповицької селищної ради   Малинського району про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування, -

                                  встановив :

    позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  про встановлення факту  володіння її чоловіком ОСОБА_2 на праві власності  жилим будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1,   визнання за нею   права власності на  зазначений будинок як за спадкоємницею першої черги за законом після смерті  чоловіка ОСОБА_3,   який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

     Зазначила, що до нотаріальної контори вона не зверталася, але проживала разом з чоловіком до його смерті і у відповідності до ст.1268  Цивільного кодексу України   вважається такою, що прийняла спадщину. Житловий будинок був побудований у 1967 році її свекром ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.  Земельна ділянка під забудову виділялася рішенням правління колгоспу «Перемога».  Після смерті батька її чоловік разом з нею та своєю сім’єю проживав у цьому будинку до своєї смерті, тобто фактично прийняв спадщину. Однак  отримати  свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок у нотаріальній конторі вона не може через відсутність  у чоловіка  на нього  правовстановлюючих документів.

    У судовому засіданні позивачка підтримала свій позов з підстав, зазначених у позовній заяві.  

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог суд визнає, що позов не підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5).  Він є чоловіком позивачки (а.с.11)  і відповідно до ст.1261  Цивільного кодексу України позивачка являється спадкоємцем першої черги за законом на його майно.   До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася і спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась (а.с.39).

    Згідно довідки Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації право власності за ОСОБА_2  на жилий будинок №АДРЕСА_1  не зареєстроване.

    Згідно з положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Заявляючи вимогу про визнання за нею як с спадкоємцем за законом права власності    на житловий будинок, позивачка не надала суду належних доказів, які б доводили право власності спадкодавця на це майно.  

    Згідно актів відводу земельної ділянки під забудову від 14.03.1967 року, розбивки фундаменту в натурі від 17.04.1967 року, плану забудови, свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах, довідок про отримання ссуди (а.с.12-17) всі ці документи були видані на ім’я забудовника ОСОБА_4 – батька чоловіка позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Рішення про виділення земельної ділянки під забудову площею 1200 кв.м приймалося загальними зборами

                        2.

колгоспу «Перемога». Після його смерті все майно перейшло у власність  членів колгоспного двору, які проживали разом з ним – дружини ОСОБА_5, сина ОСОБА_2 та членів його сім’ї, про що свідчить виписка з погосподарських книг (а.с.18-19).  У 1986 році ОСОБА_5 вибула в окреме господарство, де померла 07.11.1996 року.  

    До дня своєї смерті ОСОБА_2 не оформив право власності на спірний житловий будинок.

    Відповідно до ст.1216 ЦК України, який набув чинності з 1 січня 2004 року, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Законодавець визначив, що до спадкової маси можуть входити лише ті права та обов’язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.

    Оскільки  ОСОБА_1 у визначений судом строк   не надала суду додаткових доказів, які б свідчили про наявність у спадкодавця  права власності на жилий будинок, суд визнає її позовні вимоги   недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні позову.          

      Крім того позивачка також не надала суду доказів щодо спільного проживання зі спадкодавцем до його смерті.

          Керуючись ст.ст. 6,10,11, 60 ч.1, 212, 213, 215  Цивільно-процесуального кодексу             України, на підставі  ст.ст.392,1216 Цивільного кодексу України, -

            вирішив :

    відмовити у задоволенні позову   ОСОБА_1  до Чоповицької селищної ради   Малинського району про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування  за безпідставністю.

      Сторони можуть оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

    Головуюча