РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ        

                                    Справа №2-220/2010 рік

                                        №2-1070/2009 рік

      14 червня  2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

головуючої  судді                       Збицької К.Д.

з участю  секретаря              Гузікової І.І.,

розглянувши у відкртому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до Чоповицької селищної ради   Малинського району про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування, -

                                  встановив :

    позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  про встановлення факту  володіння її батьком ОСОБА_2 на праві власності  жилим будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1, встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті батька, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1,   та визнання за нею   права власності на  зазначений будинок як за спадкоємницею першої черги за законом.  

     Зазначила, що до нотаріальної контори вона не зверталася, але у відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України 1963 року вважається такою, що прийняла спадщину. Однак  отримати  свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок у нотаріальній конторі не може через відсутність у батька на жилий будинок  правовстановлюючих документів.

    У судовому засіданні позивачка підтримала   позов з підстав, зазначених у позовній заяві.  Пояснила, що будинок був побудований  батьком у 1974 році на відведеній йому земельній ділянці, про що свідчить архівний витяг протоколу засідання виконавчого комітету Чоповицької селищної ради. Проте документи на будинок батько не оформив. З часу забудови і до смерті батька вона проживала разом з ним у цьому будинку. Просить позов задовольнити.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності та визнання позову.

    Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК у разі визнання позову відповідачем, за наявності законних підстав суд може ухвалити рішення про задоволення позову.

     З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог суд визнає, що позов підлягає задоволенню.

     Позивачка є дочкою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до ст.529 чинного на той час Цивільного кодексу України   спадкоємцем першої черги за законом на його майно (а.с.4,19,20,32).

      Земельна ділянка під забудову жилого будинку площею 0,07 га виділена ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Чоповицької селищної ради від 18 квітня 1973 року (а.с.15).   Інші документи не відшукані.

      Довідками Чоповицької селищної ради, свідченями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджено, що житловий АДРЕСА_1  був побудований батьком позивачки у період  1973-1974 років. Він  проживав і був зареєстрований у цьому будинку до смерті. Свідки також засвідчили, що для будівлі покійний купив на знос хату в селі Мелені, що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.07.1974 року (а.с.8-9).

    Таким чином суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 проживав в цьому будинку, володів ним  і користувався з дня забудови по день смерті, що свідчить про підстави для встановлення  факту володіння будинком  на праві власності. Від встановлення даного факту залежить реалізація спадкового права заявниці на спадкове майно.

                        2.

    Згідно довідки виконкому Чоповицької селищної ради  позивачка  зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 з 1974 року по даний час, що відповідно до ст.549 ЦК України 1963 року свідчить про те, що вона фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину (а.с.7,21).

    Малинською державною нотаріальною конторою   спадкова справа до майна  померлого ОСОБА_2 не заведена. Інших спадкоємців немає.

    Малинське районне державне комунальне підприємство по технічній інвентаризації, виготовивши технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду     та визначивши його інвентаризаційну оцінку, не зареєструвало право власності на померлого, що позбавляє можливості позивачку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене майно в нотаріальній конторі.

    Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

    Через відсутність правовстановлюючих документів про право власності на житловий будинок померлого ОСОБА_2, які в силу ч.4 ст.25 Цивільного кодексу поновити неможливо, вимоги позивачки про визнання за нею права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

     Позивачка, будучи потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.27), звільнена від сплати судового збору в силу п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. Судовий збір у розмірі 583рн.47коп. у відповідності до ст.88 ЦПК суд покладає на відповідача.  

        Керуючись ст.ст. 6,10,11, 88, 212, 213, 215  Цивільно-процесуального кодексу України,         на підставі  ст.ст.529,549 Цивільного кодексу України 1963 року, ст.ст.392, 1268 ч.5         Цивільного кодексу України, -

            вирішив :

    позов задовольнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємницею першої черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на житловий АДРЕСА_1  

    Стягнути з Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області  судовий збір у розмірі 583грн. 47коп. в дохід держави.

    Сторони можуть оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі її подання та апеляційної скарги  – після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

    Головуюча