ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
22 червня 2010 року справа № 5020-2/259-11/088
За позовом: Приватного підприємства „НАВІ-СЕРВІС”
(99007, м. Севастополь, вул.М.Музики, 64-29)
до: Колективного сільськогосподарського підприємства „Пам’ять Леніна”
(99716, м. Севастополь, с.Тернівка, вул.Леніна, 3)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Тернівської сільської ради Балаклавського району міста Севастополя
(99716, м.Севастополь, с.Тернівка, вул.Леніна, 2),
ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Благовидов В.К., довіреність від 17.05.2010, ПП "Наві - Сервіс";
відповідача - Черкашина О.О., довіреність б/н від 21.01.2009, КСП „Пам'ять Леніна”;
третьої особи - не з’явився, Тернівська сільська рада Балаклавського району м. Севастополя;
третьої особи - не з’явився, ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство „НАВІ-СЕРВІС” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства „Пам’ять Леніна” про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги відмовою відповідача від вчинення дій по нотаріальному посвідченню цього договору, що передбачено вимогами статті 657 Цивільного кодексу України щодо форми договору купівлі-продажу та умовами укладеного сторонами договору.
Ухвалою суду від 07.05.2009 порушене провадження у справі № 5020-2/259.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.05.2009 у справі №5020-2/259 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 21.05.2009 скасоване, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою від 19.04.2010 справу прийнято до провадження судді Дмитрієва В.Є. з привласненням № 5020-2/259-11/088. Вказаною ухвалою до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучені: Тернівська сільська рада Балаклавського району міста Севастополя, ОСОБА_1.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представники третіх осіб у письмових поясненнях по суті спору просили у задоволенні позову відмовити.
Представникам сторін та третіх осіб роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, суд
ВСТАНОВИВ:
19.11.2008 між приватним підприємством „НАВІ-СЕРВІС” (Покупець) та Колективним сільськогосподарським підприємством „Пам’ять Леніна” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № б/н (далі - Договір) (а.с. 6-11).
Предметом Договору є нерухоме майно, перелічене у розділі 1 Договору, зокрема майнові комплекси та окремі споруди і комплекси споруд, яке належить продавцю на праві власності і розташоване на належній йому на праві власності земельній ділянці.
Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна договору складає 4441843,57 грн.
Відповідно до пункту Договору 2.3 Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Продавця суму, зазначену у пункті 2.1 Договору, протягом 12 місяців з моменту укладення сторонами вказаного Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання.
Пунктами 6.1.3 та 6.2.3 Договору передбачений обов’язок Продавця та Покупця нотаріально посвідчити Договір до 24.11.2008.
Договір з боку продавця підписаний головою правління Колективного сільськогосподарського підприємства „Пам’ять Леніна”, обраного на посаду рішенням загальних зборів від 09.01.2009, і скріплений печаткою Колективного сільськогосподарського підприємства „Пам’ять Леніна”.
Рішення про продажу зазначеного у Договорі майна прийняте загальними зборами членів Колективного сільськогосподарського підприємства „Пам’ять Леніна”, протокол від 18.11.2008.
На виконання вимог пунктів 6.1.3 та 6.2.3 Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням прибути до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору, про що свідчать листи від 24.11.2008 та 28.11.2008 (а.с.13-14), що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Судом встановлено, що позивачем частково виконані умови Договору, а саме: відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №12 від 30.12.2008 сплачено за Договором 10000,00 грн. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Проте відповідач, у свою чергу, від нотаріального посвідчення договору ухилився.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Положеннями частини першої статті 210 та частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, якій підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.
Крім того, правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо), не є укладеними. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як зазначено у пункті 13 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 25.06.2010