Справа № 22-6368/2009

Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О.

Категорія 27

Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Суліма Є.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2009 року про забезпечення позову і

встановив:

в апеляційній скаргзі представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2009 р. по зазначеній справі про забезпечення позову, як необгрунтовану за порушенням судом норм процесуального права.

Вважає, що ухвалу про забезпечення позову постановлено судом в порушення вимог ст. ст. 151, 153 ЦПК України.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2009 року заборонено відчуження 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

В засіданні апеляційного суду представник відцовідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 підтримав доводи скарги, просив про її задоволення, скасування судової ухвали, а позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат ОСОБА_4 заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду до відповідача, просив стягнути з нього на його користь борг за договором позики, що був укладений між ними 10.02.2005р., в сумі 408100 грн. та судові витрати.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2009 року в порядку забезпечення позову заборонено відчуження 1/2 частини

квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає за таких обставин.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було порушено порядок, встановлений для вирішення питання щодо забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Всупереч доводів скарги заява позивача про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України і містить дату (а.с. 8).

Апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції були законні підстави для забезпечення позову

Судом обґрунтовано відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України забезпечено позов про стягнення великої суми боргу у розмірі 408100 грн. шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві, а саме: - 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1; невжиття такого заходу забезпечення дійсно могло утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Апеляційний суд доходить висновку про те, що у суду були підстави для сумніву щодо виконання судового рішення у майбутньому.

В апеляційній скарзі і в засіданні апеляційного суду представником ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 не заперечується того, що його довірителю належить вказана квартира.

Крім того, ніхто з сторін не заперечує факту боргу і наявності квартири за вказаною адресою у відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 забезпечено, зважаючи на ціну позову і наявність у відповідача майна у вигляді квартири.

Доводи скарги щодо необґрунтованості ухвали суду про забезпечення позову апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.

Оскільки судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ст. 312, п. 4 ч.1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2009 року про забезпечення позову залишити без змін.