Справа № 22ц-7469/2009

Головуючий у 1 інстанції Перевєрзев  М.М.

Категорія: 30

Доповідач Ігматова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді:Алексеева А.В.,

суддів :   Ігнатової Л.Є., Шамрило Л.Г.,

при секретарі   Шатун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки про визнання незаконними актів розслідування нещасного випадку, покладання зобов»язання щодо встановлення факту нещасного випадку, пов»язанного з виробництвом, та складання акту форми Н -1, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, яким йому у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними актів від 31 липня 2007 року за № 16 та від 19 вересня 2008 року за № 5 розслідування нещасного випадку та про покладання зобов»язання щодо встановлення факту нещасного випадку, що стався 7 липня 2007 року, пов»язаного з виробництвом, та складання акту за формою Н-1 відмовлено.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його    вимоги,    оскільки   суд   прийняв   рішення   з   порушенням   норм

процесуального права, його інтересів, а також дав неналежну оцінку свідкам, які були опитані в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи, судом першої інстанції встановлено, що у січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із уточненим під час розгляду справи з зазначеним позовом.

Посилався на те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні нещасного випадку при виконанні ним трудових обов»язків, що порушує його право на соціальний захист у разі ушкодження здоров»я на виробництві та унеможливлює в подальшому одержання відповідних страхових виплат відповідно до діючого законодавства.

Зазначав, що він працював у відповідача електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання виробничо-побутового цеху і на підставі розпорядження з 25.06.2007 року працював електриком у дитячому оздоровчому табору «Прибережний», що розташований в Якімівському районі Запорізької області.

07.07.2007 року від заступника начальника табору Ненмасової В.А. з метою економії електроенергії він отримав наряд на відключення прожекторів, що знаходилися над будівлею їдальні. Для виконання цього завдання він використав драбину, яка знаходилася у його розпорядженні. Коли був на цій дробині, одна із її ніжок зігнулася, він не втримався та з висоти приблизно 2-х метрів впав на землю та отримав перелом лучевої кістки правої руки.

Очевидцем його падіння при виконанні трудових обов»язків була завідуюча господарством Ченчик СП., а потім підійшов і радист табору. Про цей випадок була повідомлена заступник начальника табору Ненмасова В.А., яка відвезла його до Якимівської центральної лікарні. Після привернення до табору, Ненмасова, щоб оформити травму як побутову, вмовила його підписати пояснення про падіння за межами табору. Вважаючи, що негативних наслідків його здоров»ю не буде, він погодився приховати дійсні обставини ушкодження його здоров»я. Тому підписав написані іншою особою від його імені пояснення про отримання травми у побутових умовах - впав на землю, коли йшов до магазину, що не пов»язана з виконанням трудових обов»язків.

По даному випадку посадовими особами відповідача 31.07.207 року було складено акт по формі № 16 про нещасний випадок невиробничого характеру.

Після звільнення з роботи його стан здоров»я погіршився, він не може у повному обсязі працювати правою рукою. У зв»язку з чим звернувся до відповідача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався 07.07.2007 року.

За результатами розслідування комісією складено акт від 09.09.2008 року № 5 , яким визнано, що нещасний випадок, який стався з ним 07.07.2007 року не пов»язаний з виробництвом.

З такими висновками комісії він незгодний, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам: вихідних днів у працівників табору, що займалися технічним обслуговуванням відпочинку дітей, не було; на період падіння за дорученням керівника табору він знаходився при виконанні трудових обов»язків. Викладені ним у первинному поясненні обставини отримання травми руки не відповідають дійсності.

У зв»язку з цим позивач просив визнати незаконними зазначені спірні акти та зобов»язати відповідача скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що стався з ним 07.07.2007 року при виконання трудових обов»язків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши та зіставивши представлені сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, дійшов висновку, що встановлені в акті розслідування нещасного випадку, що стався 07.07.2007 року, обставини відповідають дійсним обставинам нещасного випадку з ОСОБА_2, докази на підтвердження факту, що нещасний випадок з позивачем стався на виробництві під час виконання ним трудових обов»язків відсутні.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановлене у справі рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права

Суд, у відповідності до вимог ст. ст. 57, 59, 212 ЦПК України наданим по справі доказам, дав належну правову оцінку, в рішенні привів переконливі мотиви за якими він відповідні докази прийняв до уваги чи ні.

Наведені в скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.