ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.2010  року                                                            Справа № 16/1

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів:                                        Баннової Т.М.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання           Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                              ОСОБА_2, дов. № 533,  від 07.04.10;

від відповідача:                              Ситнікова М.В., дов. № 1-3/3д-6,  від 10.12.09,  провідний юрисконсульт відокремленого підрозділу „Шахта імені Космонавтів”

розглянувши

апеляційну скаргу                               фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с.Кріпенське,

                                                        м. Антрацит Луганської області

на ухвалу          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  11.12.2009

по справі                                        №16/1 (суддя Середа А.П.)

за позовом                                        фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с. Кріпенське,

                                                        м. Антрацит Луганської області

до  відповідача                              Державного підприємства „Ровенькиантрацит”,

                                                        м. Ровеньки Луганської області

про                                                         стягнення 15430 грн. 99 коп.

      в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ДП „Ровенькиантрацит” про стягнення боргу в сумі 15430 грн. 99 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.12.09 по справі № 16/1 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про поновлення терміну видачі та про видачу йому дублікату наказу господарського суду Луганської області за № 16/1 від 14.11.05 відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду; видати дублікат наказу № 16/1 від 14.11.05 виданого Господарським судом Луганської області про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 154,31 грн., витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 770 грн., судові витрати; винести ухвалу, якою поновити строк для пред’явлення до виконання наказу № 16/1 від 14.11.05.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 12.01.10 по справі №16/1 було прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та скаргу призначено до розгляду на 28.01.10.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 по справі № 16/1 було зупинено у відповідності із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з заявленням до Вищого господарського суду України касаційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.12.2009 по справі № 16/1.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2010 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 повернуто без розгляду. Провадження у справі поновлено.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний  господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються  в  порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

ДП „Ровенькиантрацит” вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до задоволення не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.09 стягувач (позивач) звернувся до господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату цього наказу, мотивуючи своє клопотання тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Луганській області (далі –СВ УСБУ) здійснювалося  досудове слідство щодо ОСОБА_6 (на ім’я якого позивач 09.11.05 видав довіреність на представництво його інтересів, у т.ч. щодо примусового виконання наказу суду). У ході слідства цей наказ було вилучено, але у подальшому, після припинення провадження по справі, не повернуто, у зв’язку з чим стягувач вчасно не  подав його до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області для примусового виконання. Пред’явленню наказу до виконання завадило також те, що представник стягувача ОСОБА_6 постійно перебував на лікуванні.

Дослідивши надані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стягувач не надав до справи  належних та незаперечних доказів про те, що: наказ втрачено, - наданими доказами не підтверджено ані факт вилучення наказу СВ УСБУ, ані долучення його до матеріалів кримінальної справи. Крім того, суд виходив з того, що наказ судом видано 18.11.05, а  вищезгаданий обшук, на який посилається стягувач, було вчинено 29.08.07, тобто більше, ніж через 21 місяць після отримання ним наказу суду. Причини пропуску терміну пред’явлення наказу до виконання не можуть бути визнані поважними, - оскільки, як вбачається з обставин справи, сам стягувач (тобто особисто, без вчинення дій його повіреним) мав реальну можливість вжити заходів до звернення  наказу до виконання, у т.ч. примусового. Посилання ОСОБА_6 як особи, яка діяла на підставі довіреності стягувача, на те, що він постійно перебував на лікуванні, не підтверджується наданими ним же доказами.

Судом першої інстанції зазначено, що у даному випадку відсутні фактичні та правові підстави для застосування норми, викладеної у ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, згідно якій у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв’язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред’явлено.

За таких підстав судом першої інстанції у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. ДП „Ровенькиантрацит” не було надано жодних письмових доказів, обґрунтувань щодо несплати боргу позивачу за період з 14.11.05 по 14.11.08.; представник відповідача був присутній у засіданні 14.11.05 і знав про існування наказу № 16/1 від 14.11.05.

Судова колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, не приймає їх з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського кодексу України у разі  втрати  наказу  господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний  виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання.

Поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання врегульовано ст. 119 Господарського процесуального кодексу України. Пропущений строк може бути поновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Заявником не наведено поважних причин, які б перешкоджали йому пред’явити наказ до виконання протягом трьох років.

Наведені позивачем обставини не обґрунтовують поважних причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ направлено на адресу позивача 18.11.05.

Знаходження представника позивача на лікування не є поважною причиною пропуску строку, оскільки представник знаходився на лікуванні не постійно, а лише певний час, який загалом не перевищує двох-трьох місяців. До того ж позивач не був позбавлений права сам пред’явити наказ до виконання, або доручити це іншому представнику.

Посилання на вилучення документів співробітниками Управління Служби безпеки України у Луганській області також не може бути прийнято до уваги, оскільки вилучення здійснене майже через 2 роки з дня одержання наказу. По-друге, у зв’язку з відсутністю зазначення наказу в опису, його вилучення документально не підтверджено.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята згідно діючого законодавства, відповідає матеріалам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 11.12.09 по справі № 16/1 - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.12.2009 по справі № 16/1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.12.2009 по справі № 16/1 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                                                    Т.М. Баннова

Суддя                                                                                                    І.В. Семендяєва