ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" липня 2010 р.Справа № 9/25-631
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. 40-річчя Жовтня, 120/1, м.Київ, 01001 в особі Чернігівської філії приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. Любецька, 187, м.Чернігів, 14026
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про cтягнення заборгованості в сумі 109 477 грн. 04 коп., з яких: 99 053 грн. 37 коп. - грошові кошти та 10 423 грн. 67 коп. - пеня.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Сторони в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.
Суть справи: Приватне підприємство "Компанія" Інексукрпаркет", вул. 40-річчя Жовтня, 120/1, м.Київ в особі Чернігівської філії приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. Любецька, 187, м.Чернігів звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Войтовича Івана Івановича АДРЕСА_1 про cтягнення заборгованості в сумі 109 477 грн. 04 коп., з яких: 99 053 грн. 37 коп. - грошові кошти та 10 423 грн. 67 коп. - пеня.
Позовні вимоги підтверджуються: договором №06/16 від 10.05.2007р. з додатками до договору від 10.05.2007р. та додатком від 16.11.2007р., договором №06/08 від 22.01.2008р. з додатком №1 від 22.01.2008р. (далі по тексту –Договори), листів №01-15/42 від 23.12.2008р., №01-16/93 від 10.06.2009р., №01-16/93 від 10.06.2009р., виписки банку №35 від 17.05.2007р., №49 від 27.06.2007р., платіжних доручень на 57 арк., накладних на 14 арк., та іншими документами належним чином завірені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду від 14.04.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 30.04.2010 р. Розгляд справи відкладався на 11.05.2010р., на 25.05.2010р., на 08.06.2010р., на 22.06.2010р. та востаннє на 06.07.2010р. в зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів необхідних для розгляду справи.
У зв’язку із закінченням, передбаченого частиною 1 статті 69 Господарського процесуального Кодексу України, терміну розгляду справи, голова господарського суду Тернопільської області визнав за доцільне продовжити строк вирішення спору по даній справі, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, на один місяць до 12.07.2010р.
Представник позивача в судове засідання 06.07.2010 р. не прибув, однак, до судового засідання через канцелярію суду надійшли клопотання №01-16/106 від 16.06.2010р. та № 01-16/113 від 02.07.2010р., в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить судове засідання проводити без участі уповноваженого представника.
Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, прийняв його як таке, що подане в порядку ст.22 ГПК України.
Представник відповідача в судове засідання 06.07.2010 р. не з’явився, витребуваних судом документів не представив, будь-яких клопотань не заявив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Зокрема, судом ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи направлялись на адресу Відповідача вказану у позовній заяві Позивачем, а саме: АДРЕСА_1
Крім того, на підставі ст. 38 ГПК України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, зокрема, належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, суд витребував у Позивача довідку (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження Відповідача у справі.
На вимогу суду Позивачем надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.04.2010р. №224256 (оригінал довідки знаходиться у матеріалах справи) щодо реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із зазначенням місцезнаходження та зареєстрованих відомостей, що стосуються змін місцезнаходження. З наданої виписки вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (реєстр. НОМЕР_2) з часу першої реєстрації, проведеної 10.11.2005р. свого місця проживання не змінював та станом на день розгляду справи зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Зазначені відомості підтверджуються, також, і довідкою з адресно-довідкового бюро Тернопільської області від 08.06.2010р., відповідно до якого фізична особа - підприємець ОСОБА_2, станом на час розгляду справи проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач у справі - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, станом на час розгляду справи проживає (зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_1
Також, приймаючи до уваги клопотання представника позивача від 30.04.2010р. вх.№12216(н) судом ухвали про відкладення розгляду справи надсилались і на адресу відповідача за місцем здійснення підприємницької діяльності, а саме: Тернопільська обл., Заліщицький р-н., с. Торське (склад). Зазначена адреса відповідає адресі, яка зазначена як місце здійснення діяльності Відповідача у Свідоцтві про сплату єдиного податку від 01.03.2008р. виданого ДПА України суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_2 (належним чином завірена копія знаходиться у матеріалах справи).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи (п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482).
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.
Як випливає з матеріалів справи, позивач, як Покупець, на підставі укладених договорів №06/16 від 10.05.2007р. та №06/08 від 22.01.2008р. на поставку лісоматеріалів круглих різних порід дерев (далі –Товар) зобов’язався прийняти та оплатити лісоматеріали круглі (в кількості, за розмірами, сортністю та породою визначеними в Додатку №1 до Договору №06/16 від 10.05.2007р.) та прийняти і оплатити лісоматеріали круглі в кількості 450м.куб. (за розмірами, сортом та породою згідно Додатку №1 до Договору №06/08 від 22.01.2008р.). Продавцем товару у відповідності до зазначених договорів є Приватний підприємець ОСОБА_2. За умовами вказаних Договорів Продавець взяв на себе зобов’язання своєчасно передати Покупцю товар належної якості та надати всі необхідні документи. При цьому, підтвердженням поставки паркетної заготовки згідно умов Договорів є товарні накладні.
Відповідно до п. 2.4. зазначених Договорів Покупець здійснює оплату товару Продавцю шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару, що підлягає поставці.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу шляхом поставки товару з попередньою передоплатою товару, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України).
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи. він свої зобов’язання за Договорами виконав належним чином, зокрема, згідно п.2.4 Договорів, в період з 17.05.2007р. по 19.03.2008р. ним було перераховано на рахунок Відповідача 718 684,00 грн. попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення операції по переведенню грошових коштів та випискою банківської установи –Київської філії Першого українського Міжнародного банку (ПУМБ) (належним чином завірені копії яких знаходяться у матеріалах справи).
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Із змісту ст. 629 ЦК України, випливає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В порушення вимог вищезазначених статей Відповідачем, за період з 17.05.2007р. по 19.03.2008р. було поставлено товар на суму 619 630,63 грн. Вказана сума знаходить своє підтвердження у представлених позивачем копіях накладних на поставку товару, які підписані та завірені печатками представника Відповідача. При цьому, суд дослідивши зазначені накладні, а саме асортимент товару, який згідно них поставлено Позивачу, вбачає, що зазначений асортимент товару відповідає тому, який погоджено сторонами у Договорах №06/16 від 10.05.2007р. та №06/08 від 22.01.2008р. на поставку лісоматеріалів круглих різних порід дерев, зокрема у додатках до даних договорів. А тому суд приходить до висновку, що зазначений Товар згідно представлених позивачем накладних передавався Відповідачем на виконання зобов'язань згідно Договорів, що є предметом розгляду у даній справі.
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за недопоставлений товар в сумі 99053,37 грн.
Статтею 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Як стверджує Позивач на неодноразові звернення до Відповідача про повернення суми попередньої оплати незабезпечених поставкою товару, останній свої зобов’язання за Договорами не виконав. Разом з тим, заборгованість перед позивачем визнав, зокрема, листом від 02.12.2008р. гарантував позивачу після поступлення на склад продукції, виконати свої зобов’язання та поставити товар на склад покупця, проте, просив надати йому відстрочку платежу заборгованості по вчасно недопоставленій продукції в зв'язку із кризовою ситуацією, що склалася на ринку збуту. Проте, в подальшому зобов’язання, які взяв на себе вказаним гарантійним листом. не здійснив.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи умови чинного законодавства та умови Договору позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №01-16/93 від 10.06.2009р., про повернення грошової суми не забезпеченої поставкою товару, а саме в сумі 99 053,52 грн., проте зазначена, залишена останнім без задоволення. Факт отримання претензії Відповідачем підтверджується Позивачем наданою суду копією поштового повідомлення із відміткою про вручення 19.06.2009р.
Отже, на час розгляду справи взяте на себе зобов’язання відповідач не виконав, доказів на підтвердження протилежного Відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_2 суду не надано.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вище викладене, розглянувши та оцінивши докази подані позивачем, суд вважає зазначену суму основного боргу у розмірі 99 053,52 грн. правомірно заявленою та документально обґрунтованою позивачем.
Щодо стягнення пені то суд зазначає наступне.
За змістом ст.ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань, відповідно до може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Як встановлено судом, сторони відповідно до укладених Договорів, а саме пунктів п.6.5 Договору №06/16, п.6.3 Договору №06/08 погодили: що за несвоєчасне виконання зобов’язань Відповідач Продавець за договором повинен нести майнову відповідальність в розмірі встановленому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
Враховуючи положення статті 530 ЦК України а також, те, що відповідач вимогу про повернення грошових коштів отримав 19.06.2009р. позивачем, нарахована пеня з 27.06.2009р. по 27.12.2009р. – (6-ть місяців) в розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 10 423 грн. 67 коп.
За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Також, із змісту ч. 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає, що позивачем за несвоєчасне виконання зобов’язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 90 329 грн. 89 коп. у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що Відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, а тому суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. 40-річчя Жовтня, 120/1, м.Київ, 01001 в особі Чернігівської філії приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. Любецька, 187, м.Чернігів про cтягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 грошових коштів в сумі 99053,37 грн. основного боргу та 10423,67 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В свою чергу із змісту, ч. 5. ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, суд згідно зазначених пунктів ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі 1094,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. в даній справі покладає на відповідача у справі.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, в користь Приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет" вул. 40-річчя Жовтня, 120/1, м.Київ, в особі Чернігівської філії приватного підприємства "Компанія" Інексукрпаркет", вул. Любецька, 187, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 25635395 –99053(дев’яносто дев'ять тисяч п’ятдесят три) грн. 37 коп. основного боргу, 10423(десять тисяч чотириста двадцять три) грн.67 коп. пені, 1094 (одну тисячу дев’яносто чотири) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 15 липня 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя