Справа №7521
Категорія 32
Головуючий у 1 інстанції Заруцька Г.М.
Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лоленко А.В.
суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.
при секретарі КосюгаТ.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Красноармійську, третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхових виплат у зв'язку зі смертю члена сім'ї, встановлення факту, що має юридичне значення, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Красноармійську, Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, відділ реєстрації актів цивільного стану в місті Красноармійськ Красноармійського міськрайонного управління юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права на страхові виплати, несплачену заробітну плату загиблого.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачів ОСОБА_2 і її представника, ОСОБА_1, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4 і її представника, представника відповідача відділення Фонду, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, апеляційний суд
встановив:
В апеляційних скаргах позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставляти питання про скасування рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 липня 2009 року і направлення справи на новий розгляд через неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення норм матеріального і процесуального права; справа розглянута неповноважним судом, оскільки суд не розглянув по суті заявлений йому відвід.
Суд дав неправильну оцінку доказам у справі. Надані ОСОБА_4 докази оцінені судом з порушенням правил допустимості і належності; оцінка деяких доказів є лише припущенням. Суд однобоко оцінив докази у справі.
Суд безпідставно відмовив у задоволенні відводу суду, оскільки мотиви і підстави відмови не відповідають дійсності.
По справі не була проведена судово-медична геномна експертиза для з'ясування батьківства відносно ОСОБА_7
Суд безпідставно відмовив у задоволенні відводу експертам Донецького бюро СМЕ. Висновок суду про встановлення факту батьківства є неправильним.
В матеріалах справи наявні безспірні докази у підтвердження того, що ОСОБА_8 проживав однією сім'єю до часу смерті саме з ними - позивачами за первинним позовом, а не з ОСОБА_4 (а.с.266-270, 273-279).
В судовому засіданні апеляційного суду апелянти і представник апелянта ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційних скарг; позивачка за зустрічним позовом і її представник, представник відповідача відділення Фонду не визнали апеляційні скарги і просили залишити без змін рішення суду першої інстанції; представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та представник третьої особи відділу РАЦС в місті Красноармійськ Красноармійського міськрайонного управління юстиції не з'явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у відсутність представників цих осіб.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 липня 2009 року відмовлено у задоволенні первинного позову і задоволений позов ОСОБА_4
Встановлений факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_2 В.п.3 червня 2002 року і до часу його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року;
встановлений факт батьківства ОСОБА_8 відносно дитини ОСОБА_7, яка народилася 28 січня 2005 року у ОСОБА_4;
відділ РАЦС міста Красноармійську зобов'язаний внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, №85 від 17 лютого 2005 року, записавши батьком дитини ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а також змінити прізвище «ОСОБА_7» на «ОСОБА_7»;
за ОСОБА_4 визнано право на отримання страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Красноармійську (далі Фонд) зобов'язане сплатити ОСОБА_4 страхові суми згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
ДП «ВК «Краснолиманська» зобов'язане виплатити ОСОБА_4 суму заробітної плати ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.244-249).
Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_8 перебував у трудових . відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працював на підземних роботах; 9 травня 2007 року стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого ОСОБА_8 був травмований і ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер.
Дослідивши письмові докази і пояснення свідків, суд прийшов до висновку, що підтверджений факт проживання загиблого ОСОБА_8 однією сім'єю без
реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 на час його смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Вирішуючи спір про встановлення факту батьківства ОСОБА_8 відносно дитини ОСОБА_7, яка народилася 28 січня 2005 року у ОСОБА_4, суд прийшов до висновку, що надані сторонами і досліджені судом письмові докази, пояснення сторін, свідків, підтверджують факт його батьківства, оскільки суду надані докази спільного проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_8, ведення ними спільного господарства до народження дитини і спільне її виховання, утримання дитини; а також докази, що достовірно підтверджують визнання ОСОБА_8 свого батьківства. Тому до свідоцтва про народження дитини належить внести зміни щодо прізвища дитини: «ОСОБА_7» на «ОСОБА_7», а також внести нові дані у свідоцтво про народження дитини.
Оскільки суд задовольнив вказані позовні вимоги ОСОБА_4, то остання у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на отримання страхових виплат, передбачених цим Законом; тому суд прийшов до висновку про зобов'язання Фонду сплатити ОСОБА_4 страхові суми, передбачені Законом.
На час смерті ОСОБА_8 не отримав заробітну плату в сумі 277 грн. 63 коп. Тому на підставі вимог ст.1227 ЦК України вказана сума підлягає виплаті ОСОБА_4 - члену сім'ї загиблого; ДП належить зобов'язати виплатити ОСОБА_4 не отриману на час смерті ОСОБА_8 заробітну плату (а.с.244-249).
Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають через наступне.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення первинного позову і про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сукупність доказів, наданих сторонами і досліджених судом першої інстанції, дозволила останньому зробити висновок про підтвердження факту проживання загиблого ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 на час його смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Доводи апеляційних скарг про неправильну оцінку судом доказів у справі; про порушення правил допустимості і належності доказів, наданих ОСОБА_4; про однобоку оцінку доказів у справі не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.
22 грудня 2006 року за життя ОСОБА_8 звертався з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів і обґрунтовував позов тим, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 і виховує двох дочок, однією з яких є ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш 2 справи №2-307\07); до цієї ж справи додана довідка з місця проживання ОСОБА_8, згідно з якою він проживає однією сім'єю з ОСОБА_4 і двома дочками (аркуш 7 справи №2-307\07).
В особовій картці, яка заповнюється зі слів працівника, вказано, що ОСОБА_8 перебуває у не зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 і має трьох дочок: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53). Профспілковий комітет ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», де працював і загинув ОСОБА_8, підтвердив отримання ОСОБА_8 у 2006, 2007 роках новорічних дарунків для дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54). В судовому засіданні апеляційного суду третя особа ОСОБА_6 також підтвердила, що її син ОСОБА_8 проживав разом із ОСОБА_4
Наведені докази спростовують і довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 проживав однією сім'єю до часу смерті саме з позивачами за первинним позовом, а не з ОСОБА_4
Наданий позивачами за первинним позовом акт від 17 квітня 2008 року про те, що ОСОБА_8 проживав з цими позивачами однією сім'єю з січня 2006 року по день смерті (а.с.146), не є підставою для задоволення первинного позову, оскільки його зміст спростовується сукупністю досліджених судом доказів.
Згідно з ч.1 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду; заяви про встановлення факту батьківства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 цього Кодексу. Аналогічна норма закріплена у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3.
Сукупність досліджених судом першої інстанції доказів підтверджує висновок суду про наявність підстав для задоволення позову і в частині встановлення факту батьківства ОСОБА_8 відносно дитини ОСОБА_7, яка народилася 28 січня 2005 року у ОСОБА_4.
Предметами дослідження судової медично-іммунологічної експертизи були зразки крові, відібрані експертами Донецького обласного бюро СМЕ у ОСОБА_4, ОСОБА_7, та зразок крові ОСОБА_8, який був відібраний під час дослідження трупу останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 140-144). Апелянтами не надані будь-які докази, які б дозволили поставити під сумнів висновок цієї експертизи; сама по собі незгода апелянтів з висновком експертизи не спростовує останній. Тому довід апеляційних скарг про те, що не була проведена судово-медична геномна експертиза для з'ясування батьківства відносно ОСОБА_7, не впливає на висновки суду першої інстанції і тому не заслуговує на увагу.
Відводи, заявлені позивачками суду першої інстанції і експертам Донецького обласного бюро СМЕ, є безпідставними, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих відводів; доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків суду.
Представник відділення Фонду в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що не існує спору щодо розміру суми, яка підлягає виплаті сім'ї загиблого на виробництві ОСОБА_8; суми, належні третім особам ОСОБА_5, ОСОБА_6 - батькам загиблого, цим особам Фондом виплачені.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.