ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" квітня 2010 р.Справа № 9/1-319
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, Тернопільського відділення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вул. М. Шептицького,2, м. Тернопіль
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення грошових коштів в сумі 1 500 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Лірук П.С. – довіреність від 10.11.2009р.
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.
Позивач –Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, Тернопільське відділення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вул. М. Шептицького,2, м. Тернопіль, звернувся 01.03.2010р. (вх.№0376(н) згідно штампу канцелярії суду) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів в сумі 1500 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.03.2010р. З метою правильного і об’єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 25.03.2010р., на 08.04.2010р., на 23.04.2010р., на 30.04.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами витребуваних документів. 08.04.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.04.2010р.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 30.04.2010р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.
Позов обґрунтовується копіями Договору суборенди №19-09/02/07-002 від 09.02.2007 року (далі по тексту –Договір), Додаткової угоди до Договору суборенди №19-09/02/07-002 від 09.02.2007 року, Додатку 1 до Додаткової угоди від 31.10.2007р., Акту приймання-передачі частини приміщення від 31.10.2010 року, виписки по розрахунках за період з 09.02.2010р. по 24.02.2010р., Меморіального ордеру №41741946 від 20.11.2007р. на суму 637 грн. 50 коп., Меморіального ордеру №45297861 від 14.12.2007р. на суму 637 грн. 50 коп., Меморіального ордеру №41742380 від 20.11.2007р. на суму 112 грн. 50 коп., Меморіального ордеру №45297902 від 20.11.2007р. на суму 637 грн. 50 коп., розрахунком та випискою по Договору суборенди №19-069/02/07-002 від 09.02.2007р., а також Актом звірки взаєморозрахунків від 11.01.2010р. підписаним сторонами.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Разом з тим, надав письмове пояснення (вх.№11901 (н) від 22.04.2010р.) в якому стверджує про відсутність письмових підтверджень отримання відповідачем звернень про повернення надмірно сплачених сум за договором суборенди №19-09/02/07-002 від 09.02.2007р. Крім того, звертає увагу на факт підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків, доданого до позовної заяви, що свідчить про визнання ним боргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.
Порядок виконання договору оренди регулюється нормами вищезазначеного закону та Цивільним кодексом України (далі ЦК України ).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України до даних правовідносин застосовуються норми глави 58 даного Кодексу, відповідно до яких відповідач повинен виконати взяті на себе зобов’язання по передачі в оренду майна за плату на певний строк, а позивач оплатити орендну плату та передати відповідачу після закінчення дії договору орендоване приміщення у встановлений ним строк.
- 09 лютого 2007 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2, як (орендарем) та Тернопільським відділенням Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", вул. М. Шептицького,2, м. Тернопіль, як (суборендарем) укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення (будівлі) комунальної власності (для організації робочого місця своїх працівників), відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання:
- орендар здає, а суборендар приймає згідно акту прийому –передачі, який міститься в Додатку №2 і є невід'ємною частиною цього Договору, в користування частину нежитлового приміщення площею 2,00 (два) квадратних метри, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. пр.-т. С.Бандери, 25, та проводить щомісячно оплату орендної плати встановлену п. 5.2 договору в розмірі 750 грн. за кожен місяць користування об’єктом суборенди починаючи з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі об’єкту суборенди і до дати фактичного повернення. Акт прийому - передачі сторонами було підписано 09 лютого 2009р.
Відповідно до п. 4.1. Договору Строк дії Договору суборенди обчислювався з дати підписання сторонами акту приймання-передачі і до 31.01.2008р., однак Додатковою угодою до Договору №19-09/02/07-002 від 09.02.2007р. (далі по тексту – Додаткова угода) сторонами погоджено достроково, а саме з 31.10.2007р. припинити дію Договору суборенди (п. 1 Додаткової угоди).
Крім того, 31.10.2007 року відповідно до Додатку 1 до Додаткової угоди сторонами підписано Акт приймання-здачі частини приміщення, із змісту якого, 31.10.2007р. Суборендарем повернуто в належному стані, а Орендар прийняв частину площі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Тернопіль, пр. С.Бандери, буд. № 25, загальною площею 2,0 (два) кв.м. "Об'єкт суборенди". При цьому Об'єкт суборенди повертається в стані придатному для негайного використання за призначенням та жодних претензій у Орендаря до Суборендаря з приводу Об'єкта суборенди не має. Дата припинення експлуатації Об'єкту суборенди Суборендарем: "31" жовтня 2007р. (п. 1,2,3 Акту приймання-здачі).
Матеріалами справи підтверджено, що як позивачем так і відповідачем умови договору виконані, оплата за оренду приміщення прийнятого по акту приймання –передачі від 09.02.2007 р. позивачем проводилась вчасно згідно погоджених сторонами умов.
Проте, позивач, попри факт дострокового припинення дії договору оренди 31.10.2007р., надмірно перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1500,00 грн., що підтверджується копіями наступних документів:
- Меморіальний ордер №41741946 від 20.11.2007р. на суму 637 грн. 50 коп. за листопад 2007року;
- Меморіальний ордер №45297861 від 14.12.2007р. на суму 637 грн. 50 коп. за грудень 2007 року;
- Меморіальний ордер №41742380 від 20.11.2007р. на суму 112 грн. 50 коп. за листопад 2007 року;
- Меморіальний ордер №45297902 від 14.12.2007р. на суму 112 грн. 50 коп. за грудень 2007 року.
В судовому засіданні 08.04.2010р. представник відповідача позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що ним перераховувались на рахунок позивача готівкові кошти в сумі 1 500 грн. платіжними квитанціями. Однак, копій зазначених квитанцій, чи їх оригіналів, а також будь яких інших доказів, які б підтверджували зазначену оплату суду не надав, незважаючи на те, що судом зазначені документи неодноразово витребовувались у нього, зокрема, ухвалами суду від 16.04.2010р. (отримана згідно поштового повідомлення відповідачем 21.04.2010р.), ухвалою від 23.04.2010р. (отримана згідно поштового повідомлення відповідачем 27.04.2010р.).
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представником позивача зазначені твердження позивача про оплату заперечуються, зокрема він вказує на те, що квитанції на які посилається відповідач у судовому засіданні інформують про повернення коштів по анульованому кредиту, але не мають жодного відношення до спірної суми боргу, а тому станом на час розгляду справи борг відповідача не сплачений і складає –1500 грн. 00 коп., що підтверджено доказами, представленими в матеріалах справи.
Шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.03.2007р. по 11.01.2007р. (знаходиться в матеріалах справи), відповідачем визнано та не заперечено в судовому засіданні факт отримання надмірно сплачених грошових коштів в сумі 1500 грн.
Крім того позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути надмірно перераховані кошти, але останній на звернення не реагував та залишав їх без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що, позивач свої договірні зобов’язання, виконав в повній мірі, однак, відповідач порушив свої зобов’язання, отримавши та не повернувши надмірно сплачені кошти за оренду приміщення з врахуванням дострокового припинення дії договору, а саме з 31.10.2007р., в зв’язку з чим виникла заборгованість орендаря перед суборендарем.
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не повернув (належних доказів протилежного не представив), а тому згідно ст. 15 ЦК України, вважає порушене право Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. М. Шептицького,2, м. Тернопіль, таким, що підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 1 500 грн. 00 коп. надмірно сплачених коштів.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
У судовому засіданні 30.04.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1):
на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вул. Щорса, 36-Б, м.Київ. р/р 7395919151 в АТ "Дельта Банк", (ідент. код 34047020) - 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. надмірно сплачених коштів, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 05 травня 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя