Справа 22-6964 -2009
Головуючий у суді 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 27
Докладач Олейникова Л.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі Головуючого судді Зінов»євої А.Г., Суддів Олєйникової Л.С., Бабенко П.М.., При секретарі Голубцові А.В.., В присутності представників сторін., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-кредит 7» на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-кредит-7» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
встановив:
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3ОСОБА_4про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором залогу, а також штрафні санкції та пеню у розмірі 9014 грн. 17 коп.
Банк посилався на те, що 6 жовтня 2006 року між відповідачкою ОСОБА_3 та АБ «Ікар-Банк» був укладений кредитний договір , згідно якого банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 2705 грн.93 коп до 6 жовтня 2007 року. Поручителем за цим договором виступало ТОВ «Експерс-кредит-7»Оскільки відповідачка ОСОБА_3 не виконала зобов»язання за договором, позивач, на вимогу банку 8 травня 2007 року сплатив заборгованість за кредитним договором.Крім того, в забезпечення зобов»язання з відповідачкою ОСОБА_4 6 жовтня 2006 року був укладений договір поруки. Та договір заставила яким вона передала у заставу пральну машину, а також зобов»язалася у разі несплати заборгованості передати позивачу предмет застави.Оскільки відповідачкою предмет залогу так і не був переданий, вона повинна сплатити штраф та пеню.
Рішенням Калінінського районного суду Донецької області віді 1 червня 2009 року позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Експрес-кредит -7» 2705 грн.93 коп та судові витрати 297 грн.В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Експрес-кредит 7» подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення місцевого суду в частині відмови в стягненні неустойки та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому в обгрунтування апеляційної скарги вказали, що судом встановленого позивачем пропущено строк позовної давності відносно неустойки, але суд не врахував, що с трок позовної давності починається з закінченням строку виконання , тобто строк позовної давності про стягнення неустойки за кредитним договором та договором залогу починається з наступного дня після закінчення дії цих договорів, а саме 7 жовтня 2007 року.Позивач звернувся до суду 06 жовтня 2008 року .Крім того, 18 травня 2009 року на чергове судове засідання не з»явився представник відповідача 2, не повідомивши причини своєї відсутності, чим суд порушив п.2 ст.169 ЦПК України.
В судовому засіданні представник ТОВ «Експрес-кредит 7»підтримав доводи
апеляційної скарги, просять її задовольнити, змінити рішення суду та постановити нове рішення, котрим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4-ОСОБА_6заперечувала проти доводів апеляційної скарги.Просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Відповідачі ОСОБА_3та ОСОБА_4.В судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю -доповідача , пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню з наступних підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.Законним є рішення, яким суд, виконавпш всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між тим, на підставі статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Експрес кредит 7» пропустило строк звернення до суду Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов»язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов»язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Судом встановленого 6 жовтня 2006 року між АБ «Ікар-Банк» правонаступником якого є ВАТ «Профан-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір, згідно якого Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 2705 грн.93 коп зі сплатою 389 грн21 коп за весь час користування кредитом та строком повернення до 6 жовтня 2007 року.
Згідно договору поручителем виступало ТОВ «Експрес кредит 7», яке відповідно до п.10 договору зобов»язувалося сумісно з боржником солідарно відповідати перед Банком за належне виконання умов договору.
У зв»язку з невиконанням умов договору боржником, 8 травня 2007 року ТОВ «Експрес Кредит 7» погасив заборгованість ОСОБА_3перед Банком та всі права кредитора (відповідно до вимог ст.556 ч.2 ЦК України перейшли на ТОВ «Еспрес Кредит 7» .
Разом з тим, відповідно до вимог ст.256 ЦК України строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу є позовною давністю.
Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення кредиту ОСОБА_3закінчувався 6 жовтня 2007 року, строк позовної давності починається з закінченням строку виконання , тобто строк позовної давності про стягнення неустойки за кредитним договором та договором залогу починається з наступного дня після закінчення дії цих договорів, а саме 7 жовтня 2007 року. Позивач звернувся до суду не 06 жовтня 2008 року, як вказано позивачем, а 14 жовтня 2008 року (згідно штемпеля на конверті а.с.19), тобто за межами річного строку.
Доводи апелянта про те, що строки позовної давності для стягнення штрафних санкцій не можуть бути застосовані, бо про це не заявлені відповідачем, спростовується технічним записом судового засідання від 11 червня 2009 року та не можуть взяті до , уваги.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ «Експрес-кредит 7 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.