Справа № 22ц-6587/2009 рік

Головуючий у 1 інстанції Жамбровський C.I.

Категорія    32

Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

іменем України

23 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої - судді: Алексеева А.В., суддів : Ігнатової Л.Є., Шамріло Л.Г., при секретарі Шатун Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар на рішення Вугледарського  міського суду Донецької області від 18 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої диребкції фонду соціального страхування від нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   в м. Вугледар про відшкодування моральної шкоди, -

установив:

До апеляційного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким його позовні вимоги були задоволені частково та з відділення Фонду на його користь у відшкодування моральної шкоди стягнуто 8 000 грн.

Також з апеляційною скаргою на рішення суду звернулось і відділення виконавчої дирекції Фонду.

При цьому суд виходив з того, що позивач з 2001 року працює на шахті «Південнодонбаській». З ним 29.10.2002 року при виконанні трудових обов»язків стався нещасний випадок внаслідок якого він отримав травму. Висновком МСЕК від ; 18 червня 2003 року йому було уперше встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності у зв»язку з трудовим каліцтвом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При ухваленні рішення суд не взяв до уваги, що після отримання травми він на протязі більш ніж 7 місяців знаходився на лікуванні як стаціонарно так і амбулаторно та проходив неодноразово обстеження та консультації.

Відділення   виконавчої  дирекції   Фонду   просить   вказане   рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач з вимогами про відшкодування моральної шкоди до відділення не звертався, висновку медичного органу про наявність моральної шкоди не відділенню ні суду не надавав і такий висновок МСЕК в матеріалах справи відсутній.

Також при ухваленні рішення, судом дана невірна оцінка глибини фізичних і моральних страждань позивача у зв»язку з трудовим каліцтвом, неврахована залишкова працездатність, у зв»язку з даним нещасним випадком, суд не врахував вимоги справедливості і достатності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Висновком МСЕК від 18. 06. 2003 року (а.с.12) ОСОБА_1 було встановлено 25% втрати професійної працездатності, пов»язаним з трудовим каліцтвом, яке відбулося при виконанні трудових обов»язків.

Ці обставини дають позивачу у відповідності до вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( редакції, що діяла на 18.06.2003 року) право на відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що, встановлюючи позивачеві розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції у повній мірі врахував тяжкість ушкодження здоров»я позивача, ступінь його моральних страждань, а також обґрунтовано виходив з принципів розумності і справедливості.

Усі доводи апеляційних скарг були предметом розгляду у суді, на правильність висновків суду вони не впливають.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід відхилити як безпідставні, а рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледар - відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 18 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.