У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С., Куртлушаєва І.Д.
при секретарі: Фінайкіній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за поданням головного державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ про вирішення питання про примусове проникнення до жилого приміщення по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 21 грудня 2009 року
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 21 грудня 2009 року дозволено головному державному виконавцю Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Івашову М.С. примусове проникнення до жилих приміщень боржника ОСОБА_6, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 задля виконання необхідних виконавчих дій.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали, посилаючись на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що виконавче провадження було призупинено у зв’язку з розшуком майна боржника і у цей період державний виконавець не мав права проводити які-небудь виконавчі дії, а також ухвалювати процесуальні документи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви головного державного виконавця про примусове проникнення до жилих приміщень боржника задля виконання необхідних виконавчих дій, суд першої інстанції виходив з того, що 12 лютого 2009 року відповідно до виконавчого листа № 2-429/2008 року від 18.08.2008 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання, добровільно рішення суду боржником не виконується, сума по виконавчому документу боржником не погашена. При проведенні виконавчих дій державному виконавцю не надається можливим увійти в домоволодіння боржника і перевірити його майнове положення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Правилами статті 5 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчого провадження передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Відповідно до ч.1 статті 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
З подання головного державного виконавця Київського ВДВС міста Сімферополя (а.с.122) вбачається, що за адресою боржника по АДРЕСА_2 провести виконавчі дії не можливо, оскільки двері ніхто не відчиняє, а також державному виконавцю стало відомо, що боржник мешкає в кв.АДРЕСА_1, в якої також не має можливості провести виконавчі дії, що підтверджується актами державного виконавця (а.с. 124,125,126,127).
Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.
Доводи апеляційної скарги про те, що держаний виконавець не міг звертатися до суду про примусове проникнення до житлових приміщень відповідача, оскільки виконавче провадження було зупинено до розшуку майна боржника, є безпідставними.
Так, частиною 4 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.
Апеляційна скарга ОСОБА_6 не містіть доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування ухвали немає.
Згідно з п.1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 312, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 21 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Судді: