Справа № 2-а-252/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року                           Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                Трофимової Д.А.,

                при секретарі                        Конопльовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС – 1 взводу № 2 ОДДЗ Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Козловського Юрія Івановича про визнання дій посадової особи неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 164181 від 25.12.2009 року, винесеної відповідачем, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП за порушення, передбачене п. 2.1 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

            Позивач вважає, що зазначена постанова винесена незаконно та з порушенням норм КУпАП.

            Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити вказівку на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення вказано, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП. Однак, ст. 126 КУпАП містить три частини, тому посилання на нормативний акт носить неконкретний характер, що є грубим процесуальним порушенням та позбавляє можливості перевірити правильність накладення адміністративного стягнення, наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

             Крім того, позивач не згоден і з діями співробітника ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний мати при собі та на вимогу співробітників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи та документи на перевозку груза, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

             Згідно п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється ДАІ МВС України під час проведення державного технічного огляду, реєстрації транспортних засобів, а також при складанні протоколів при порушенні ПДР і оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

            У зв’язку із тим, що він, позивач, ніяких порушень ПДР України не здійснював, то відповідно співробітник ДАІ Козловський Ю.І. не мав права контролювати наявність чи відсутність у нього полісу про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

            У п. 2.1 «Правил дорожнього руху України» зазначено, що водій повинен мати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак робітник ДАІ не мав повноважень по перевірці полісу, оскільки ніяких порушень ПДР України він не скоював.

            Таким чином, дії відповідача, на думку позивача, є неправомірними, т.я. виходять за межі повноважень, передбачених законами України, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувати постанову серії АР № 164181 по справі про адміністративне правопорушення від 25.12.2009 року, якою на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого  ст. 126 КУпАП.

У судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заперечень до суду не надав, свого повноважного представника не направив. Тому на підставі ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” рекомендовано звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів правомірності рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, тобто твердження позивача про відсутність в його діях порушення ПДР України нічим не спростовані, постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства щодо її обґрунтування  доказами, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 10, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 14-1, 33, 283, 284, 287-289, 292 КУпАП, Постановою Кабінета Міністрів України N 1306 від 10.10.2001р. «Про Правила дорожнього руху», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС-1 взводу № 2 ОДДЗ Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Козловського Юрія Івановича при складанні постанови серія АР № 164181 по справі про адміністративне правопорушення від 25.12.2009 року за ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 неправомірними.

Скасувати постанову серія АР № 164181 по справі про адміністративне правопорушення від 25.12.2009 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС-1 взводу № 2 ОДДЗ Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Козловським Юрієм Івановичем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, на ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя