У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Летягіної О.В.
Яковенко Л.Г.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу,
за апеляційної скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2002 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Джанкойського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2002 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований 27 листопада 1978 року відділом РАГС Новотроіцького управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 32.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнено з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 державне мито у дохід держави в сумі 8,50 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить закрити провадження у справі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що з 2001 року вона з позивачем спільно не проживають, необґрунтований, оскільки вони не припиняли спільного проживання до смерті позивача, що підтверджується будинковою книгою, згідно з якою вони прописані та проживають в одному будинку. Також, вказує, що вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, отже була позбавлена можливості користуватися своїми процесуальними правами. Крім того, посилається на те, що позивач у справі помер, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, отже вважає, що провадження у справі повинно бути закрито.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що сторони від спільного життя дітей не мають, спільно не проживають з 2001 року, подружні стосунки не підтримують, можливість зберегти сім’ю втрачена та сім’я розпалася остаточно.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з того, що підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не встановлено.
Відповідно до статей 38, 40 Кодексу законів про шлюб та сім’ю України за життя подружжя шлюб може бути розірваний шляхом розлучення за заявою одного з подружжя або їх обох.
При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з’ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов’язаний вжити заходів до їх примирення.
Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали неможливими.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 27 листопада 1978 року уклали шлюб, який зареєстрований у Новопокровській сільській раді Новотроіцького району Херсонської області, актовий запис № 32.
Після розірвання шлюбу за оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_5 звернувся з заявою про реєстрацію розірвання шлюбу до Відділу реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції, де 19 жовтня 2004 року був складений актовий запис про розірвання шлюбу № 183.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після його смерті Джанкойською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу.
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 17 жовтня 2005 року склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: свою Ѕ частку житлового будинку, належну йому на праві особистої власності, яка знаходиться у АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_8, 1960 року народження; свій будинок, належний йому на праві особистої власності, який знаходиться у АДРЕСА_2, все рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилося і у чому б не виражалося заповів ОСОБА_9, 1963 року народження (а.с.40).
При апеляційному перегляді справи встановлено, що сторони у справі дійсно припинили шлюбні відносини. Відповідачка ОСОБА_6 в засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що позивач ОСОБА_5 до часу своєї смерті проживав окремо, пішов від неї до іншої жінки.
Колегія суддів виходить з того, що на час розгляду справи в апеляційному суді втрачена можливість перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про розгляд справи за відсутності відповідачки з порушенням її права на участь у судовому засіданні, без належного повідомлення про час і місце слухання справи.
Цивільна справа Джанкойського районного суду № 2-150/2002 р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу знищена згідно наказу Джанкойського міськрайонного суду № 11-67/09-1 від 22 січня 2009 року у зв’язку з закінченням строку зберігання на виконання наказу Державної судової адміністрації України № 2 від 06 січня 2006 року «Про затвердження Переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання документів».
Відповідно до частини 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Пленум Верховного Суду України в пункті 11 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснив, що скасування рішення суду про розірвання шлюбу в разі, коли його було зареєстровано в органах РАЦС і подружжя (або один із них) взяли новий шлюб, можливо тільки у випадку, коли при його постановленні були допущені істотні порушення норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_5 зареєстрував розірвання шлюбу в органах РАЦС, істотних порушень норм матеріального або процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції не встановлено, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не може бути скасовано в апеляційному порядку.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Джанкойського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2002 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Летягіна О.В.