РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ          

                                      Справа № 2 - 86/2010 рік      

                                        №2-781/2009 рік

    02 серпня  2010 року  Малинський районний суд Житомирської області  в складі

        головуючої судді             Збицької К.Д.

        з участю секретаря                           Кравець Л.Ю.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині  цивільну   справу  за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в особі філії АКБ «Національний кредит» м. Малин про   зобов’язання відповідача нарахувати відсотки та стягнути їх, -

                               встановив :

 позивачка, змінивши свої позовні вимоги про повернення депозитного вкладу, просить зобов’язати відповідача провести нарахування  відсотків за користування та зберігання депозитного вкладу на підставі укладеного 13 листопада 2007 року депозитного договору Н2-3  за період з 8 грудня 2008 року по 23 грудня 2009 року згідно облікової ставки Національного банку України, та стягнути їх з відповідача в розмірі 819,52 євро.

У судовому засіданні вона підтримала позов. Пояснила, що на підставі зазначеного депозитного договору вона передала на зберігання строком на шість місяців  грошові кошти в розмірі 7063 євро з процентною ставкою в розмірі 6% річних. Після закінчення строку дії договору вона до відповідача не звернулася і рахунок не закрила. До 8 грудня 2008 року їй нараховувалась процентна ставка по договору «до запитання». Із заявою про повернення вкладу звернулася 08 грудня 2008 року, однак   їй було відмовлено. Вважає, що з цього часу відповідач, не повернувши їй вклад, безпідставно до  23 грудня 2009 року проводив  нарахування у розмірі 1% річних.  Просить зобов’язати провести нарахування та стягнути відсотки за користування належними їй коштами за період з 8 грудня 2008 року по 23 грудня 2009 року згідно процентної ставки НБУ.

    Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що  позивачка по закінченню терміну дії договору рахунок не закрила, тому їй нараховувались проценти з розрахунку діючої ставки «до запитання», що становила до 1 січня 2009 року 1%, а з 1 січня 2009 року по 23 грудня 2009 року 0,5%. На час введення мораторію з 19 грудня 2008 року по 18 червня 2009 року операції по депозитних вкладах не проводились. З 5 серпня 2009 року мораторій було продовжено.  

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими суду доказами, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що 13 листопада 2007 року   між сторонами був укладений   депозитний договір «Капітал» на суму 7063 євро строком на шість місяців із нарахуванням 6% річних (а.с.9).

У відповідності з умовами укладеного договору та ст.1058 Цивільного кодексу України банк  зобов’язаний забезпечити збереження і повернення депозиту при умові направлення банку за три дні письмового попередження про намір повернути депозит.  

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору вкладник повинен закрити рахунок. У разі, коли у зазначений термін вкладник не закрив рахунок, подальше нарахування процентів здійснюється з розрахунку діючої процентної ставки по вкладах «до запитання». Сума депозиту та нарахованих відсотків в цьому випадку повертається за заявою вкладника.

Відповідно до п.3.1.1 банк зобов’язується забезпечити збереження і повернення депозиту при умові направлення банку за 3 (три) дні письмового попередження про намір повернути депозит.

По закінченню терміну дії договору вкладник не зверталася до банку з вимогою про повернення коштів.   Таке звернення надійшло лише 8 грудня 2008 року. Будь-яких претензій за період з 13 травня по 8 грудня 2008 року позивачка до відповідача не має.

08 грудня 2008 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у поверненні депозитного вкладу з нарахованими відсотками, що на час звернення становило 7311 євро, у зв’язку з введенням мораторію з 19 грудня 2008 року по 18 червня 2009 року, хоча на час звернення мораторій введено не було.  

По закінченню дії мораторію 22 червня 2009 року вона знову зверталася до відповідача з вимогою повернути вклад з нарахованими відсотками, на що 25 червня отримала відповідь про відмову у   зв’язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку.

Як зазначив представник відповідача та свідчать відповіді на звернення позивачки (а.с.6)  депозит не був повернутий через відсутність готівкових коштів, а з 19 грудня 2008 року згідно постанови  Правління  Національного банку України №439 в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік – з 19.12.2008 до 18.12.2009 року.  З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.2008 року по 18.06.2009 року (а.с.31-33).

 Проте і по закінченню дії мораторію вимоги вкладника про повернення вкладу задоволені не були. 23 грудня 2009 року на суму вкладу між сторонами укладений новий депозитний договір № А3 КБ-1 (а.с.27-30).

Суд визнає безпідставним посилання представника відповідача на постанову правління Національного Банку України від 5 серпня 2009 року про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 року до 18.12.2009 року, оскільки продовження мораторію не поширювалось на зобов’язання Банку за договорами банківських вкладів (депозитів).

    Відповідно до ст.1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на всю суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

    Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

    Беручи до уваги, що відповідач безпідставно після звернення позивачки  8 грудня 2008 року та 22 червня 2009 року відмовив у поверненні депозитного вкладу, новий процент по депозитному договору встановлений не був й він продовжував нараховувати процентну ставку по вкладах «до запитання», чим грубо порушив її інтереси як вкладника, суд визнає обгрунтованими вимоги щодо нарахування та виплати процентів за період з 8 грудня 2008 року по 23 грудня 2009 року у розмірі облікової ставки Національного банку України.

    Вимоги позивачки про стягнення нарахованих відсотків задоволенню не підлягають, оскільки така сума на час розгляду справи відповідачем не нарахована.

          Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215   Цивільно-процесуального  кодексу

          України, на підставі   ст.ст.1058,1061 Цивільного кодексу України, -

                        вирішив :

         позов задовольнити частково.

        Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» (м.Київ, вул. Тургенєвська 52/58, код в ЄДРПОУ 20057663) нарахувати та виплатити   ОСОБА_1   проценти на суму вкладу згідно депозитного договору «Капітал» № Н2-3 від 13 листопада 2007 року за період з 08 грудня 2008 року по 22 грудня 2009 року у розмірі облікової ставки Національного банку України.

        В решті позову відмовити за безпідставністю.

      Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуюча