ПОСТАНОВА

                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         Справа №2а-64/10/0614

                                        №2а-296/09/0614

    15 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

        головуючої   судді             Збицької К.Д.,  

        при секретарі             Гузіковій І.І.,

        представника позивача         ОСОБА_1,

        представника відповідача               Тарасюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині  адміністративну справу за позовом   ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації   про  визнання неправомірними дій відповідача та стягнення  31712грн.28коп.,-

                        встановив :

      представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах позивача, посилаючись на невідповідність дій відповідача положенням ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  (далі Закону) при нарахуванні відповідних виплат. Просить визнати ці дії неправомірними та стягнути з відповідача на   користь ОСОБА_3 відповідно до ст.37 цього  Закону за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року   2068грн.80коп. та у відповідності до ст. 39 Закону, ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, ст.2 Закону України «Про оплату праці» за період з 01.11.2001 року по 30.06.2009 року 29643грн. 48коп., всього     31712грн. 28коп.

    В наступному позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. Просить провести стягнення за ст.39 Закону за період з 01.11.2001 року по 01.12.2009 року в розмірі 32901грн. 48коп. та за ст.37 Закону за період з 01.07.2008 року по 01.12.2009 року в розмірі 3066грн.00коп.

    У   судовому засідання представник позивача підтримав позов у повному обсязі.  

    Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на дотримання  вимог діючого законодавства при проведенні зазначених позивачем виплат, дію органу в межах наданих йому повноважень, про що надала письмове заперечення проти позову, та зазначила, що управління праці та соціального захисту населення   Малинської районної державної адміністрації до 2004 року не є належним відповідачем у справі.  пояснила, що видатки на виплату коштів, передбачених статтями 37,39  Закону № 796  здійснюються у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова № 836)  відповідно до бюджетних надходжень. Вважає безпідставними посилання позивача на положення, що регулюють трудові правовідносини,   пропущення позивачем  визначеного ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду, просить застосувати положення ст.100 цього Кодексу, в задоволенні позову відмовити.  

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд приходить до висновку, що позов   підлягає частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та в спірний період часу проживав у смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с. 2,2зв.), та відповідно до положень статей 37,39  Закону № 796   має право на відповідні компенсації та доплати.  

                        2.

    Згідно ст.37   Закону №736  (у відповідній редакції)   громадянам, які проживають  у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства    в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

    Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Частиною першою статті 39 названого Закону встановлено, що громадянам, які працюють  у зоні  посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

    Встановлений Постановою N 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги громадянам, передбаченої ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір пенсій  протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

    Стаття 71  Закону України « Про державний бюджет України  на 2009 рік » від 26.12.2008 року    надає право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбаченими за відповідними бюджетними програмами .

    Дію абзацу другого частини першої статті 37 та  абзацу четвертого частини першої статті 39 Закону зупинено на  2008 рік    згідно  із Законом «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 його дію  відновлено. Це рішення діяло з моменту його прийняття та до закінчення бюджетного року, тобто, до 31 грудня 2008 року.

    Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача доплати відповідно до ст.39 Закону за період з 1 листопада 2001 року по 30 листопада  2008 року позивач посилається на положення ст.2 Закону України «Про оплату праці» та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю  України, які надають працівникові право звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмежень будь-яким строком. Однак передбачені ст.39 Закону доплати до структури заробітної плати не входять, а відповідно до Закону України «Про   формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту» від 10 лютого 2000 року №1445-ІП фінансується за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інших джерел, визначених законодавством України.

    Відповідно до положення   частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Статтею 100 цього Кодексу  передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

                        3.

    Із зазначеним позовом позивач звернувся до суду, виходячи з поштового штемпеля, 22 вересня 2009 року.  

         З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким призупинялись дії норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнані неконституційними, заявлені позивачем вимоги про стягнення недоплачених сум   підлягають частковому задоволенню у межах у  строку  звернення до суду з врахуванням частково отриманих ним сум та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні за період з 22 вересня  по 31 грудня 2008 року у розмірі  1835   гривень 34 копійки (1852.50 – 17.16) за ст.39 Закону та   550грн. 47коп. за ст. 37  Закону  (555.75-5.28).      

      Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

        Керуючись ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,         які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст.11,69,99,100, 158-           163, 167, 254 КАС України, -

                        постановив :

    позов    задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії  Управління праці та соціального захисту населення  Малинської районної державної адміністрації  щодо  нарахування та проведення ОСОБА_3 виплат, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  за період з 22 вересня по 31 грудня 2008 року у меншому розмірі, ніж це визначено Законом.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення   Малинської районної державної адміністрації  донарахувати та виплатити  ОСОБА_3 відповідно до ст.37  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 22 вересня по 31 грудня 2008 року щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства   в розмірі 550гривень 47копійок та відповідно до ст.39 цього Закону    за період з 22 вересня по 31 грудня 2008 року  1835   гривень 34 копійки.  

      В решті позову відмовити за пропуском строку звернення до суду та безпідставністю.        

    Постанова   суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Малинський районний суд до   апеляційного   суду Житомирської області  протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуюча