Судове рішення #10339582

Справа № 2а-3491/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 липня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клопота С.Л. при секретарі Герасенко А.В. за участю представників позивача Зубути С.В., Клименко М.Б., Жидкого А.М. і представників відповідача Верховецької Л.В., Салій Є.В., Сахновського А.В. Стрижак А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ТОВ «Форсаж» до Чернігівської митниці про скасування податкового повідомлення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 18 червня 2010 р. № 30.

Свої вимоги обґрунтував тим, що оскаржуване повідомлення винесене відповідачем в порушення вимог норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представники відповідача позов не визнали.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення сопору по суті судом  встановлено, що на підставі наказу Чернігівської митниці від 20.05.2010 № 233 «Про проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Форсаж», робочою групою митниці відповідно до статей 41, 69 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-ІУ, зі змінами і доповненнями (далі - МК України), та статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2181-ІІІ), 28.05.2010 було розпочато та 04.06.2010 завершено проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Форсаж».

Пунктом 5 частини 1 статті 41 МК України визначено, що перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України є однією з форм митного контролю.

Згідно із статтею 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону № 2181-ІІІ митні органи визначено контролюючими органами, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), що відповідно до законів справляються при ввезенні товарів і предметів на митну територію України.

У відповідності до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 стані 4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначній суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

За визначенням, наведеним у підпункті 1.11 пункту 1.1 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Документом, що подається митному органу у строки, встановлені статтею 85 МК України, і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, є вантажна митна декларація.

Таким чином, вантажна митна декларація є документом, на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто є податковою декларацією в розумінні Закону України № 2181-ІІІ.

В той же час, позивач помилково вказує в позовній заяві, що контролюючим органом є лише Державна податкова адміністрація (далі -ДПА), ґрунтуючи своє твердження на тому, що відповідно до її наказу від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054, податкова декларація подається до податкового органу. Таке твердження є помилковим, оскільки у ст. 1 Закону України № 2181-111 містяться більш широкі визначення понять «контролюючий орган» та «декларація».

Штрафні санкції згідно податкового повідомлення від 18.06.10 № 30 донараховано на підставі підпункту 17.1.4. пункту 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III, в якому зазначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, дії посадових осіб Чернігівської митниці щодо проведення камеральної перевірки позивача, донарахування податку та штрафних санкцій, а також надіслання податкового повідомлення форми «Р» від 18.06.10 № 30 вчинено в межах чинного законодавства України.

Також згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) платники податку (на додану вартість), визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті «б» пункту 10.1 цієї статті, тобто митному органу.

Порушення цих правил та заявлення при декларуванні товару «системи для проведення аналізу глюкози в крові «Smartest Optima» даних щодо його характеристик, які не відповідають принципу дії приладу (методу вимірювання при проведенні аналізу глюкози в крові), призвело до невірної класифікації вказаного товару згідно із Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) при митному оформленні та в результаті - до заниження позивачем своїх податкових зобов'язань перед Державним бюджетом відповідно до законодавства України.

Щодо надання позивачем Додатку № 1 до Свідоцтва про державну реєстрацію № 6003/2007, виданого Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення, виданого на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26.01.09 № 09, слід зазначити наступне.

Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичною призначення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 № 1497, визначає порядок проведення державної реєстрації медичної техніки і виробів медичного призначення, але не їх класифікації згідно з УКТЗЕД для митних цілей. Відповідно до ст. 313 МК України класифікацію товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, здійснюють митні органи, а їх рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. При цьому, результати експертних висновків інших підприємств, установ, організацій щодо класифікації товарів не є визначальними та мають виключно інформаційний (довідковий) характер.

Таким чином, вищезазначене Свідоцтво про державну реєстрацію та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати щодо коду товару за УКТЗЕД також не мають визначального характеру при здійсненні класифікації товарів.

Також слід зазначити, що нормами чинного законодавства України не передбачено обмежень щодо застосування при проведенні камеральної перевірки інформації, отриманої з мережі Інтернет (зокрема із офіційних веб-сайтів компаній-виробників товарів), наукової літератури тощо, коли така інформація використовується для виявлення методологічних помилок при заповненні декларацій.

Стосовно посилання позивача на п.п. 3.2.2 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 03.03.2006 року № 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.06 за № 653/12527 (далі - Наказ ДМСУ від 03.03.06 № 254), слід зазначити наступне.

У преамбулі вищевказаного наказу зазначається, що його було розроблено на виконання пункту 12 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1730. Вимоги обох вищевказаних Порядків визначають умови та порядок проведення на підприємствах виїзних документальних (планових та позапланових) перевірок, а також оформлення їх результатів.

Відносно позивача відповідачем було проведено камеральну перевірку, яка здійснюється на підставі даних, зазначених у вантажній митній декларації, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, без виїзду на об'єкт контролю та перевірки первинних документів обліку.

Таким чином, підстав для застосування до акту камеральної перевірки вимог, що містяться в Наказі ДМСУ від 03.03.06 № 254 не має.

Приймаючи до уваги наведене позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст., ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ТОВ «Форсаж» до Чернігівської митниці про скасування податкового повідомлення відмовити.

Сторони мають право подати до суду заяву про апеляційне  оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її виготовлення в повному обсязі.

Як що постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів, з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           С.Л. Клопот

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація