УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця 15 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі;
Головуючого, судді_______________________ Берещанської І.І.
Суддів Новікова Р.В.,
________________________________________ Сокола B.C.
При секретарі Петренко Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Короткової Алли Іванівни до приватного підприємства „Перспектива" Красно-гвардійського району Автономної Республіки Крим про визнання права власності на майно та визнання договору купівлі-продажу дійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2006 p.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.03.2004 р. між ОСОБА_2 та ПП „Перспектива".
Визнано за ОСОБА_2 право власності на будівлю столової (літер А) загальною площею 306,7 кв.м.; сараю (літер Б) - загальною площею 50,31 кв.м.; уборну (літер В) - загальною площею 1,5 кв.м. та уборну (літер Г) - загальною площею 1,5 кв.м., яка розташована у с Зернове, вул. Юбілейна, 29, Красногвардійського району Автономної Республіки Крим і на БТІ покладено обов'язок зареєструвати право власності на вказану будівлю.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, позивачки та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання за позивачкою права власності на вище зазначені приміщення відповідно до договору купівлі-продажу цих приміщень від 10.03.2004 р. (л. с. л. с. 6-10), і оскаржуване рішення стосується саме цього питання.
У свою чергу, апелянт посилається на користування ним цими нежилими приміщеннями на підставі т. з. договору оперативного управління об'єкту нерухомості від 01.04.2005 р. (л. с. л. с. 46-50), тому вва7каючи, що вирішення даної справи впливає на його права і обов'язки.
Згідно з вказаним договором апелянт як користувач приймає від власника приміщення у тимчасове володіння і користування, відповідно до мети зазначеного правочину (для власника приміщень): передача спірного майна для зберігання.
Згідно з ч. З статті 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. До того ж, ч. 1 статті 949 Цивільного
Справа № 22-ц-705/2007
2
кодексу України передбачає, що зберігай, у будь - якому випадку, зобов'язаний повернути поклажодавцеві, тобто власнику річ, яка була передана на зберігання.
Законодавець імперативно зобов'язує вчинити користувача (зберігача) зазначені дії, хто б не був власником майна. У свою чергу, внаслідок договору, що був укладений апелянтом (л. с. л. с. 30 - 32), право власності на спірне майно у нього не виникає і він зобов'язаний повернути приміщення власникові (п. 7.1. договору).
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Тому, у сенсі вище вказаних норм матеріального закону, визнання за позивачкою права власності на приміщення, які вона придбала на підставі договору купівлі - продажу, ніяким чином не впливає на права та обов'язки апелянта як зберігача і користувача цих приміщень, і вказані права та обов'язки апелянта не мають безпосереднього відношення до предмету позовних вимог про визнання права власності.
Зважаючи на наведене, рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання виключно про права та обов'язки не апелянта, а позивачки, і тому оскаржуване рішення суду є обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 308, 314, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити і рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.