ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.2010  року                                                                      Справа № 14/112

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів:                                        Бойченка К.І.

                                                            Єжової С.С.

секретар судового засідання           Міхальчук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:                               представник не прибув;

відповідач                                        ОСОБА_2, особисто, паспорт НОМЕР_2, виданий Ровеньківським МВУМВС України  від 12.12.06;

          від відповідача:                              ОСОБА_3, дов. № 128,  від 08.07.10

розглянувши

апеляційну скаргу                               фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ровеньки

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  05.05.2010

у справі                                        № 14/112 (суддя Лісовицький Є.А.)

за позовом                                        ТОВ „КЕГ-СЕРВІС”, м. Луганськ

до відповідача                              фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ровеньки

про                                                  стягнення 56842 грн. 44 коп.

       в с т а н о в и в :

ТОВ „КЕГ-СЕРВІС” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за товар у сумі 19882 грн. 44 коп., заборгованість за поворотну тару в сумі 10560 грн. 00 коп., штрафних санкцій за порушення строків повернення тари 15, 24 червня, 13 та 27 липня 2010 року у сумі 26400 грн. 00 коп., за договорами купівлі –продажу від 09.03.2007 №438-П та від 05.01.2009 № 438-П.

Рішенням господарського суду Луганської області позов задоволено.

Не погодившись з винесеним рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 05.05.2010 у справі № 14/112 повністю.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 у зв’язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. здійснено заміну та виключено із складу колегії суддів головуючого суддю Семендяєву І.В., введено до складу колегії суддю Єжову С.С., головуючим суддею призначено Парамонову Т.Ф.

Позивач у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.07.2010 №991677/.

Зважаючи на те, що позивач у засідання суду апеляційної інстанції не з’являвся, витребувані судом документи не надав, а також на те, що строк розгляду справи, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчився, апеляційна скарга розглядається у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами у справі укладено договори від 09.03.2007 № 438-П та від 05.01.09 № 438-П.

Відповідно до договорів поставки позивач зобов’язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар згідно ціни, зазначеної у накладній, передплатою або за фактом отримання товару, повернути зворотну тару.

Згідно видаткових накладних, що додані до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар, який оплатив частково. Борг складає 19882 грн. 44 коп. Крім того, відповідач не повернув зворотну тару (кеги) у кількості 22 штук заставною вартістю (згідно накладних) 8800 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за товар у сумі 19882 грн. 44 коп., заборгованості за поворотну тару в сумі 10560 грн. 00 коп., штрафних санкцій у сумі 26400 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач виконав своє зобов’язання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач повністю не розрахувався за отриманий товар. Строк виконання зобов’язання (за фактом отримання товару) минув, кошти не сплачені. За таких підстав позовні вимоги про стягнення боргу за товар у сумі 19882 грн. 44 коп. судом першої інстанції задоволені.

Пунктом 4.1 договору від 09.03.2007 передбачено, що відповідач має повернути зворотну тару у зимовий сезон протягом 5-7 днів, у літній сезон –2-3 дні. Договір від 05.01.09 у п.5.2 аналогічно визначає обов’язок відповідача повернути тару протягом 7 робочих днів. Дане зобов’язання відповідачем не виконано (з урахуванням останніх поставок у 2009 році). Відповідач не повернув зворотну тару (кеги) у кількості 22 штук заставною вартістю (згідно накладних) 8800 грн.

Пунктом 6.2 договору від 09.03.2007 та пунктом 5.3 договору від 05.01.09 встановлюється обов’язок відшкодувати вартість зворотної тари шляхом збільшення заставної вартості на ПДВ. З урахуванням цього, відповідач має сплатити позивачу за неповернуту тару 10560 грн. Тому позовні вимоги про стягнення даної суми судом першої інстанції також задоволені.

Крім того, сторони у п.7.2 договору від 09.03.2007 та у п.8.2 договору від 05.01.09 передбачили, що у випадку прострочення повернення зворотної тари більш як на 15 днів відповідач має сплатити позивачу штраф у розмірі 300% заставної вартості неповернутої тари. Тому позовні вимоги про стягнення 26400 грн. також задоволені.

За таких підстав, позовні вимоги судом першої інстанції задоволені повністю.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не згодна з рішенням суду та вважає його таким, що винесено з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою заявник посилається на те, що, як вказано в рішенні суду, відповідач неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи, але в дійсності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не отримувала жодного повідомлення про розгляд справи. Крім того, в порушення вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику не було надіслано копії позовної заяви і доданих до неї документів. У зв’язку з цим відповідач не мала можливості надіслати до суду відзив на позовну заяву і надати докази. Також позивач не застосував заходи досудового врегулювання спору.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією приймаються до уваги частково, з огляду на наступне.

Дійсно, позивачем надано до справи видаткові накладні, акти звірення, але вже тільки на вимогу суду першої інстанції. З позовною заявою, як вбачається з перелічення додатків, ніяких документальних підтверджень поставки товару та заборгованості відповідача надано не було (аркуш справи  4, том 1).

 Висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову тільки на підставі накладних та актів звірення суд апеляційної інстанції вважає передчасним.

Так, поставка товару та тари, повернення тари відбувалися протягом тривалого часу - 2007-2009 роки та підставі двох договорів. Докази часткової, як вважає позивач, оплати відповідачем поставленого товару не надано. Відсутній розрахунок суми заявлених вимог з посиланням на конкретний договір та на дату виникнення заборгованості. Також відсутній розрахунок штрафних санкцій з посиланням на дату виникнення зобов’язань по поверненню тари та на кількість днів прострочення. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, тобто розглядає вимоги по суті. З цією метою від позивача неодноразово ухвалами суду апеляційної інстанції було витребувано розширений розрахунок суми боргу відповідача за період 2007-2009 років з зазначенням всіх видаткових накладних, накладних про їх оплату, даних про стан повернення зворотної тари. Крім того, зобов’язано провести звірення розрахунків з відповідачем, окремо по товару та по тарі. Але позивач жодної з ухвал Луганського апеляційного господарського суду не виконав,  витребувані судом документи не надав,  в засідання суду не з’являвся. За таких обставин наявність заборгованості за товар та зворотну тару не можна вважати доведеною.

Разом з тим, відповідачем у справі додатково надані документи, що підтверджують факти оплати товару, повернення тари. Згідно даних відповідача заборгованість відсутня. Як вбачається з наданих документів, розрахунки між сторонами відбувалися також шляхом внесення грошових коштів до каси позивача, про що свідчать надані відповідачем касові чеки. Але, за відсутності розрахунків позивача, з яких можна було б зробити висновок, які суми та в рахунок яких платежів за яким договором ним зараховані, висновок про відмову у позові також є передчасним.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем на вимогу суду не подані витребувані документи, необхідні для вирішення спору, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, позов залишає без розгляду.  

З огляду на викладене, апеляційна скарга фізичної - особи-підприємця ОСОБА_2 задовольняється частково.

Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на позивача.           

          Керуючись статтями  44, 49, 99, 101, п. 3 ст. 103,  п. 2,3 ч. 1 ст. 104, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів           

     п о с т а н о в и в :   

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2010 у справі  № 14/112  задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2010 у справі № 14/112 скасувати.

3.          Позов залишити без розгляду.

4.          Стягнути з ТОВ „КЕГ –СЕРВІС”, ідентифікаційний код 34449528, кв. 50 лєт Октября, 4а, м. Луганськ, на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 державне мито за апеляційною скаргою у сумі 284 грн. 22 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова