УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Куриленка О.С.
судців Синельщікової О.В. Яковенко Л.Г. при секретарі Петренко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією та відшкодування моральної шкоди відмовлено. ОСОБА_5. зобов'язано не створювати ОСОБА_2 перешкод у користуванні гаражем літера „Н" за адресою місто Ялта, смт. Відрадне, вул. Дніпровська, 2 шляхом надання йому можливості вільного проходу до гаражу.
В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що позивачами не доказано факту набуття права власності на сарай літ. „В" та гараж літ. „Н" за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Дніпровська, 2 не відповідає дійсності. Крім того, вказують, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим ОСОБА_5, земельні ділянки під гаражем літ. „Н" та сараєм літ. „В" їй не належать, отже відповідачка не має законних підстав огороджувати парканом земельну ділянку, тим самим чинити позивачам перешкоди у користуванні їх майном.
Справа № 22-ц-3111/2007 р.
2
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, господарчими спорудами, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не довели належність їм на праві власності сараю літера „В" за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Дніпровська, 2, а також тих обставин, що встановлена відповідачкою ОСОБА_5металева огорожа порушує їх права.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким рішенням суду першої інстанції, тому що воно не відповідає обставинам справи, постановлено з порушенням матеріального і процесуального закону.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 лютого 2000 року, є співвласницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.12), позивачка ОСОБА_4є співвласницею квартири АДРЕСА_2на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14 квітня 1998 року (а.с.14), позивачка ОСОБА_3. є співвласницею квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14 січня 2004 року (а.с.8).
Позивачі отримали належні їм квартири у власність шляхом приватизації, таким чином, територія, яка відноситься до зазначених будинків має статус прибудинкової.
У технічних паспортах на ім'я позивачів зазначено про знаходження на ділянці сараю загального користування літера „В" (а.с.9,11,15,16).
Сарай літера „В", яким користувалися позивачі, був знешкоджений пожежею 04 січня 2006 року (а.с.17), та рішенням виконкому Масандрівської селищної ради № 22 від 08 лютого 2006 року дозволена відбудова сараїв користувачів ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4(а.с.27).
Згідно технічного паспорту на кв. АДРЕСА_4, зазначена квартира належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 (а.с.10), на території будинку знаходиться гараж літера ,,Н"(а.с.11).
Гараж літера „Н" самовільно збудований (а.с.56), але рішенням Масандрівської селищної ради № 18 від 27 грудня 2006 року позивачу ОСОБА_2 надано дозвіл на складення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0050 га для будівництва гаражу за його адресою (а.с.104).
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності належності позивачам майна, відносно якого заявлено позов.
При розгляді справи також встановлено, що на підставі рішення Масандрівської селищної ради № 30 від 22 червня 2004 року відповідачці ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га по вул. Дніпровська, 2А в смт. Відрадне (а.с.112).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка встановила 4 металеву огорожу по межам належної їй земельної ділянки, посилаючись на .. висновки судово-будівельної експертизи від 20 жовтня 2006 року (а.с.77-80).
Але суд не звернув уваги на те, що експертом досліджувався лише план земельної ділянки ОСОБА_5 по межам, зазначеним в плані БТІ„, а
3
державний акт відповідачки та встановлені ним межі належної ОСОБА_5 земельної ділянки залишилися поза експертним дослідженням.
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції не з'ясовані питання: чи використовує відповідачка земельну ділянку, огородивши її металевою огорожею у межах, визначених державним актом на право власності на землю, та яким чином розташовані належні позивачам сарай літера „В" та гараж літера „Н" за вказаними адресами відносно належній відповідачці землі за державним актом та яка фактично зайнята.
Вказані питання мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачка ОСОБА_5 під час розгляду справи заявляла зустрічні вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., просила усунути перешкоди, які створюють їй відповідачі за зустрічними вимоги у користуванні прибудинковою територією по вул. Дніпровська, 2А в смт. Відрадне, шляхом зносу самовільно збудованого гаражу і деревних сараїв. Первісний та зустрічний позов мають спільний предмет - сарай і гараж.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що зустрічні вимоги роз'єднанні у самостійне провадження, але в матеріалах справи відсутня ухвала, постановлена відповідно до вимог частини 2 статті 126 Цивільного процесуального кодексу України, та мається оригінал зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 з доданими матеріалами (а.с 49-55).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції допущені суттєві порушення норм процесуального закону, які унеможливлюють апеляційний перегляд справи по суті вимог, а тому судове рішення підлягає скасуванню. Справу слід повернути на новий розгляд відповідно до підстав, передбачених п.5 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції
протягом двох місяців.