РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10   липня      2007   року   колегія   судців   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Новікова Р.В. суддів   Чистякової Т.І. Даніла Н.М. при секретарі        Войциховській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ялтинський відділ державної виконавчої служби АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 березня 2007року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа Ялтинський відділ державної виконавчої служби АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь з відповідачки майнову шкоду в сумі 7354грн і моральну шкоду в сумі 4332грн 18 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ялтинського міського суду від 29 березня 2002року та від 23 серпня 2002року йому у власність було виділено майно у вигляді двостулкової платтяної шафи, розкладного дивана, туалетного столу, двох стільців, підсилювача, кришталевого посуду, художньої літератури в кількості 114 томів, всього на суму 7354грн згідно висновку товарознавчої експертизи, проведеної на час розділу майна. Оскільки добровільно передати дане майно відповідачка відмовлялася, рішенням Ялтинського міського суду від 25 травня 2004року воно було витребуване з її незаконного володіння. 23 вересня 2004року йому був виданий виконавчий лист, а постановою державного виконавця від 05 листопада 2004року відкрите провадження по його виконанню. Разом з тим, до теперішнього часу відповідачка ухиляється від виконання рішення суду, речі йому дотепер не передані і на сьогоднішній день втратили свою актуальність, морально і фізично застаріли, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідачки їх вартість в грошовому еквіваленті. Свої моральні страждання позивач мотивує тим, що неможливість впродовж більше п'яти років користуватися своєю власністю привела до душевних і фізичних страждань, в результаті протиправних дій відповідачки йому були заподіяні нервові потрясіння, які відобразилися на стані його здоров'я, привели до численних захворювань.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, свої заперечення мотивувала тим, що позивач по справі її батько з яким у неї склалися неприязні відносини. Речі позивача знаходяться в її квартири в м.Ялта, а вона постійно проживає в м.Сімферополі, ніяких повідомлень від державного виконавця не одержувала. Не заперечує повернути позивачу його речі, але вважає, що ніяких перешкод в їх отриманні вона йому не чинила, а тому виплачувати грошову компенсацію не згодна. Вимоги про відшкодування моральної шкоди також не визнала.

Справа № 22-ц-4129 /2007 р. Головуючий в першій  інстанції, суддя - Переверзєва Г.С.

-2-

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 13 березня 2007року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8384грн і судовий збїр на користь держави в сумі 82 грн 04 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та закрити провадження по справі.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача, відповідачку та її представника, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із їх обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та законодавству.

Стягуючи на користь позивача вартість майна, суд виходив з того, що позивач з вини відповідачки не міг протягом п'яти років володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що належить йому.

Вказані висновки суду не підтверджені матеріалами справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішеннями Ялтинського міського суду від 29 березня 2002року та 23 серпня 2002року за позивачем визнано право власності на двостулкову платтяну шафу, розкладний диван, туалетний стіл, два стільця, підсилювач, кришталевий посуд, художню літературу в кількості 114 томів, всього на суму 7354грн.

Рішенням Ялтинського міського суду від 25 травня 2004року вказане майно витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( а.с.14)

05 листопада 2004року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного рішення суду ( а.с.15). Актами від 27.12.2006року та від 02.02.2007року встановлено, що відповідачка за адресою АДРЕСА_1 тривалий час не проживає. Зі слів сусідів за вказаною адресою відповідачка не з'являється. ( а.с.43,44)

02.02.2007року закрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-1458, який видав 23.09.2004року Ялтинський міський суд про витребування майна із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, в зв'язку з тим, що боржник проживає в м.Сімферополі ( а.с.45)

28.02.2007року постановою заступника начальника ДВС в Київському районі М.Сімферополя відмовлено в відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-1458, який видав 23.09.2004року Ялтинський міський суд про витребування майна із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а.с.60)

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідачка ухиляється від виконання рішення суду, речі йому не передані і втратили свою актуальність, морально і фізично застаріли, в зв'язку з чим просив стягнути з відповідачки їх цінність в грошовому еквіваленті та моральну шкоду.

Ухвалюючи рішення, за думкою колегії суддів, суд неправильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами. Колегія суддів вважає, що між сторонами склалися відносини по виконанню рішення Ялтинського міського суду від 25 травня 2004року, а не відносини по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, передбачених ст.1166, 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується особою за наявності протиправної поведінки особи,   яка заподіяла шкоду, причинного

зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, та її вини.

 -3-

Згідно з ч.1, 2, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказів того, що відповідачка ухилялась від виконання рішення суду, що позивач саме з вини відповідачки не міг тривалий час володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що належить йому, матеріали справи не містять. Також не підтверджена матеріалами справи протиправність поведінки відповідачки.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів, достовірно підтверджуючих його позовні вимоги.

За таких обставин, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1, 3, 4 ст, 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія

суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 березня 2007року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ялтинський відділ державної виконавчої служби АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.