Справа № 7236

Категорія 37

Головуючий у 1 інстанції Стратейчук Л.З.

Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня  2009 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В. суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідачки і її представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 липня 2009 року і ухвалення нового рішення про задоволення її позову через порушення норм матеріального і процесуального права. її чоловік хворів з 1997 року; 2 лютого 2007 року йому ампутували праву ногу вище коліна. Чоловік був непрацездатним через хворобу у зв'язку з ампутацією ноги він потребував постійного догляду та уходу.

Суд неправильно оцінив пояснення свідків. Відповідачка ніколи не запропонувала своєї допомоги.

Неправильним є висновок суду про те, що Сімейний кодекс України не передбачає обов'язку відповідачки утримувати спадкодавця. Відповідачка не виконувала вимог ст..202 ч.1 СК України і не надавала батьку допомоги. Вона вважає, що наявні підстави для застосування ч.5 ст.1224 ЦК України та усунення відповідачки від права на спадкування (а.с.90-91).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка і її представник не визнали апеляційну скаргу; позивачка не з'явилася в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Позивачка надала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки її представник ОСОБА_3 перебуває на стаціонарному лікуванні; суд не визнав причину неявки позивачки поважною і прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність позивачки, оскільки згідно матеріалам справи позивачка видала довіреність на представлення її інтересів в суді двом особам:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17); саме остання приймала участь у розгляді справи в суді першої інстанції і довіреність відносно цієї особи позивачкою не скасована.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позову (а.с.85-86).

Цим рішенням встановлено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 з 20 березня 2007 року, який проживав разом з позивачкою з жовтня 1999 року у належному позивачці будинку до часу смерті, вів з нею сумісне господарство.

В період з 25 січня по 15 лютого 2007 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні; 2 лютого 2007 року йому була проведена операція з ампутації правої ноги на рівні нижньої третини стегна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. На праві власності йому належала квартира АДРЕСА_1.

Сторони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом подання до нотаріальної контори заяв; син померлого ОСОБА_6 до нотаріальної контори подав заяву про відмову від спадщини на користь відповідачки.

Проаналізувавши пояснення свідків та інші докази, надані сторонами, суд прийшов до висновку, що позивачка не довела факту ухилення відповідачки від надання допомоги батьку, що знаходився через каліцтво у безпорадному стані (а.с.85-86).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Виходячи зі змісту ч.5 ст.12124 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України позивачка повинна довести як факт ухилення відповідачки від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі відповідачки.

Позовна заява і надані позивачкою докази підтверджують, що позивачка постійно надавала спадкодавцю (чоловік позивачки і батько відповідачки) допомогу, турбувалася про нього, не залишала без уваги. Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_7 спадкодавець не дозволяв звертатися за допомогою до відповідачки, не хотів її турбувати.

Тому апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність доказів потреби допомоги спадкодавцю саме з боку відповідачки; правильним є і висновок суду про те, що позивачка не надала доказів у підтвердження звернення спадкодавця до відповідачки за допомогою та ухилення відповідачки від надання спадкодавцю допомоги.

Пояснення свідків, допитаних в суді суд першої інстанції, оцінені останнім у їх сукупності; довід апеляційної скарги про неправильну оцінку пояснень цих свідків не заслуговує на увагу, оскільки відсутні будь-які докази у спростування висновків, зроблених судом першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.