Справа №22-7206/2009 p.

Головуючий у 1 інстанції Ткачов О.М.

Категорія 57 доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 вересня 2009 р. м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Голубинського А.М.

суддів : Жданової B.C., Прокопчук Л.М.,

при секретарі Опря ЮЛ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман на рішення Краснолиманського міського суду від 07 липня 2009 року в справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман до відділу освіти Краснолиманської міської ради про оскарження колегіального рішення комісії з розслідування нещасного випадку, визнання акту форми Н-1 недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краснолиманського міського суду від 07 липня 2009 року Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман / далі Фонд соціального страхування / відмовлено в позові до відділу освіти Краснолиманської міської ради про оскарження колегіального рішення комісії з розслідування нещасного випадку, визнання акту форми Н-1 недійсним.

Фонд соціального страхування, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги Фонду в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що травмування ОСОБА_2. сталося під час використання останньою власного транспортного засобу, але суд не прийняв до уваги вимоги ч 5 ст. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві від 25.08.2004 р. №1112, відповідно до якої потерпіла повинна була використовувати власний транспорт лише з дозволу або за дорученням ^роботодавця в установленому порядку. Зазначає на те, що судом не враховано, що потерпіла отримала травму за межами підприємства, на якому працює, виїзд на межи підприємства не був погоджений з керівником, надання звітності до бухгалтерії відділу освіти не входить в її обов»язки.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2008 р. з кухарем-бригадиром Красноліманської ЗОШ №2 ОСОБА_1 стався нещасний випадок внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у зв»язку з чим вона отримала тілесні ушкодження. При розслідування нещасного випадку комісією було встановлено, що потерпіла ОСОБА_2. працювала в ЗОШ№2 кухарем-бригадиром, в обов»язки якої входило складання звітності та ведення обліково-звітної документації. 23.01.2008 р. потерпіла вирушила до відділу освіти на своєму велосипеді і на зворотній дорозі до школи з нею сталася дорожньо-транспорта пригода. Комісією з розслідування було встановлено, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 є таким, що пов»язаний з виробництвом та складено акт за формою Н-1.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

З позовної заяви вбачається, що Фонд соціального страхування звернувся до відповідача з позовною про оскарження колегіального рішення комісії з розслідування нещасного випадку, визнання акту форми Н-1 недійсним. / а, с. 2 /. Оскарження рішення комісії  передбачає       надання       певної       оцінки винесеному       акту але з цього приводу позивач вимог не зазначив. Проте, в резолютивній частині позивач просить внести зміни до розділу 6 акту форми Н-5 / а.с. 5 /.

Вбачається, що позивачем висунуті взаємовиключні вимоги. Мотивувальна частина позовної заяви не містить посилання на конкретну норму закону, а із змісту позовної заяви не вбачається : має місце оскарження рішення чи внесення до акту Н-5 змін.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивач заперечує проти висновку комісії з розслідування щодо визнання нещасного випадку, пов»язаного з виробництвом, посилається на його неповноту, оскільки не зазначені особи, бездіяльність яких призвела до нещасного випадку, не врахована вина потерпілої і не встановлені інші факти, що є суттєвими при складанні акту Н-1. Мотивувальна частина позовної зави містить заперечення та вимоги щодо неповноти акту форми Н-1, заперечення висновків, тобто оскарження акту Н-1, а в резолютивні частини викладені вимоги про визнання його недійсним. Суд першої інстанції не звернув уваги на розбіжності між мотивувальною та резолютивною частиною позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи, але в порушення зазначеної норми закону суд першої інстанції цих розбіжностей не усунув, що призвело до порушення норм процесуального закону при ухваленні рішення.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.№11 / з відповідними змінами/ «Про судове рішення» роз»яснено судам, що резолютивна частина рішення повинна містити вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що впливають з встановлених

фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи дати відповіді на інші питання, передбачені нормами процесуального закону». Такі ж вимоги до резолютивної частини рішення суду зазначені в п.4 ч 1 ст.215 ЦПК України.

При розгляді справи суд не визначив характер та суть позовних вимог : має місце оскарження акту Н-5 чи внесення в нього змін; має місце оскарження акту Н-1 чи порушено питання про визнання його недійсним, не усунув розбіжності між мотивувальною та резолютивною частиною позовної заяви, а визначився з характером позовних вимог на свій розсуд, що є порушенням ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Зазначені процесуальні порушення не можуть бути усунуті ухваленням додаткового рішення, що є підставою для скасування рішення з підстав п.5 ч. 1 ст.311 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 311 ч1 п.5, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Лиман задовольнити частково.

Рішення Краснолиманського міського суду від 07 липня 2009 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.