Справа № 22ц - 4776 / 2007 Головуючий у 1 інстанції Сторожук С.М.
Категорія 17-19 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: Приходченко А.П. Судців: Басуєвої Т.А., Повєткіна В.В. При секретарі: Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення недонарохованих щомісячних страхових виплат, -
встановила:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року та відмовити у задоволені позову, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначеним рішенням задоволені вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на його користь недоплату щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року по 31.01.2007 року у розмірі 4 075 грн. 68 коп.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді зобов'язане проводити ОСОБА_1. виплати страхових сум у розмірі 514 грн. 50 коп. щомісячно, починаючи з 01.02.2007 року згідно діючого законодавства з перерахуванням згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Перевіривши законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійні захворювання і за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.
Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі відповідних Постанов правління Фонду «Про перерахунок сум щомісячних виплат потерпілим /членам їх сімей» перерахувавши їх з 01.03.2002 року по 31.01.2007 року із застосуваннями коефіцієнтів зазначених у вказаних Постановах.
Вказаний перерахунок був зроблений з порушенням діючого законодавства України, оскільки згідно постанов Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 р. та від 14.06.2005 р. перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися за
2
коефіцієнтом вказаним в ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон), а не за коефіцієнтом зазначеним Постановою Фонду.
Крім того зазначеними постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. та від 14.06.2005 р. постанова правління Фонду «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим /членам їх сімей/» визначена такою, що не відповідає ч.2 ст. 29 даного Закону України, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2006 року ці ухвали Київського апеляційного господарського суду залишені без змін.
З наведених підстав суд першої інстанції правомірно перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період із застосуванням вказаного в Законі порядку та стягнув цю суму з відповідача на його користь і зобов'язав відповідача проводити виплату страхових сум у відповідності із зазначеним Законом.
Стягуючи на користь позивача суму за період з 2002 року по 2007 рік суд обгрунтовано не застосував до вимог позивача трьохрічний термін позовної давності виходячи із вимог ст. 40 Закону та з тієї обставини, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 28, 29, 34, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 268 ЦК України 2004 року підстав для його скасування не має.
Доводи наведені в апеляційній скарзі правильність рішення суду першої інстанції не спростовують, зводяться до його переоцінки та тлумачення діючого законодавства. Справа розглянута судом за участю належного відповідача, оскільки позовні вимоги стосуються перерахунку страхових виплат, а не оспорювання коефіцієнтів.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.