Справа № 22ц-4621/2006 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 20 суддя Рудєнко М.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
Суддів: Басуєвої Т.Й-., Приходченко А.П.
При секретарі: Горобец К.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і представника позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_3* і представника відповідача ОСОБА_7
на рішення Красногвардійського районного суду М.Дніпропетровська від 04 квітня 2007 року
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Встановила :
У липні 2005 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5. та ОСОБА_3., посилаючись на те, що 27 грудня 2002 року неповнолітній ОСОБА_2. був побитий неповнолітнім ОСОБА_5., внаслідок чого позивачеві були спричинені тілесні ушкодження, а саме закритий перелом кісток носа з гематомой спінки носа та пошкодженням носової перегородки. У зв'язку з лікуванням потерпілого позивачі просили стягнути на їх користь понесені витрати і моральну шкоду. А саме: витрати на придбання ліків у сумі 467,42 грн., у сумі 1000,00 грн. витрати на придбання за кордоном пластини для фіксації носової перегородки та консервированного хряща у сумі 1000,00 грн., витрати на лабораторні дослідження перед операцією у сумі 190,00 грн. та 15,97 грн., витрати на санаторно-курортне лікування у сумі 2125,00 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 600,00 грн. Розмір спричиненої позивачам моральної щкоди ними оцінений у сумі 10000,00 грн. (т.1 а.с.2-4).
Рішенням Красногвардійського районного суду М.Дніпропетровська від 07 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2. задоволені частково, з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 17 35,89 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн., на користь ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. стягнуто моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., а разі відсутності у відповідача заробітку, коштів або майна - з його батька ОСОБА_3. (т.1 а.с.179-180).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2006 року вказане судове рішення скасоване, як ухвалене з порушенням норм процесуального права, і справу направлено на новий розгляд (т.1 а.с.221-222).
У листопаді 2006 року позивачі звернулися до суду з доповненням до позову до ОСОБА_5. та його представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4та, посилаючись на ті ж самі обставини, просила додатково стягнути з відповідачів її витрати на правову допомогу у сумі 500,00 грн., а всього 1100,00 грн., та стягнути моральну шкоду на користь сина у сумі 9000,00 грн., на свою користь - 1000,00 грн. (т.2 а.с.6-8).
Рішенням Красногвардійського районного суду М.Дніпропетровська від 04 квітня 2007 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто солідарни з ОСОБА_3. та ОСОБА_4на користь ОСОБА_1 мятеріа^ону шкоду
2
у сумі 15,97 грн., на користь ОСОБА_2. моральну шкоду у сумі 4500,00 грн. (т.2 а.с.86-89).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. та його представник ОСОБА_7. (т.2 а.с.99-108) просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або зменьшення моральної шкоди, оскільки:
судово-медичне обстеження, за яке позивачам судом відшкодовано 15,97 грн., проведено через два роки після спірної пригоди;
позивач не надав суду розрахунків і доказів розміру моральної шкоди; моральна шкода у сумі 4500,00 грн. стягнута несоразмірно розміру матеріальної шкоди, яка стягнута судом лише у сумі 15,97 грн.;
аналіз ксерокопії виписного епікризу з історії хвороби потерпілого, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи, оглянутої судом першої інстанції, ви-зиває сумніви в його об'єктивності та достовірності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 просять рішення суду змінити і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, оскільки суду надані усі докази скоєння неповнолітнім ОСОБА_5. злочину, заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2. і понесених позивачами витрат на лікування і правову допомогу, а також спричинення моральної шкоди (т.2 а.с.109-112).
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга відповідача є необгрунтованною і не підлягає задоволенню, а скарга позивачки підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановлюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що, позивачкою не надано доказів придбання ліків, пластини для фіксації носової перегородки та консервованого хряща, доказів необхідності санаторно-курортного лікування в санаторії «Рубін» та доказів оплати послуг адвоката ОСОБА_6
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині відмови позивачам у задоволенні позову про відшкодування витрат на придбання ліків та правову допомогу не відповідає вимогам закону та матеріалам справи, у зв'язку з чим в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на придбання ліків позивачами надані списки препаратів для больного ОСОБА_2, придбаних в аптечній мережі, з позначкою про оплату 346,14 грн. та 121,08 грн., тобто на загальну суму 467,22 грн. (т.1 а.с. 12,13).
Ці документи відповідають іншим матеріалам справи щодо проведення оперативного лікування ОСОБА_2.
Тому висновки суду першої інстанції про відсутність доказів понесення позивачами витрат на придбання ліків є помилковими.
З огляду на це колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині і стягнути з представників відповідача на користь позивачки вказані витрати у сумі 467,22 грн.
Що ж стосується відшкодування матеріальної шкоди в іншій частині, то в цій частині колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції, зважаючи на те, що:
суду не надано доказів за які саме лабораторні дослідження позивачкою сплачено 190,00 грн.;
суду не надано доказів понесення позивачами витрат на придбання пластини для фіксації носової перегородки та консервованого хряща;
згідно з повідомленням санаторія «Рубін» ОСОБА_2. знаходився на санаторно-курортному лікуванні з приводу іншого, а саме: урологічного захворювання (т.1 а.с.144).
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Як вбачається з матеріалів справи, судовими рішеннями по кримінальній справі ОСОБА_5. визнаний винним у скоєнні злочину проти ОСОБА_2, внаслідок чого останньому спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа з гемстомой спінки носа та пошкодженням носової перегородки (т.1 а.с.23-25,84-88).
3
Тому суд першої інстанції обгрунтований ухвалив рішення про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2., потерпілого від злочину.
Розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції відповідно до фактичних обставин справи та ступеня моральних страждань потерпілого внаслідок отримання тілесних ушкоджень та перенесеної операції.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь самої позивачки, то в цій частині судова колегія погодилась з висновками суду першої інстанції про ненадання доказів щодо спричинення їй моральної шкоди.
Тому для задоволення апеляційної скарги позивачів в цій частині підстав немає.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_6 приймав участь у справі з боку позивачів на підставі ордеру фірми правового захисту «Адвокатський Альянс» (т.іс а.с.20,217), оплата за правову допомогу здійснена позивачкою на рахунок вказаної фірми (т.1 а.с.5, т.2а.с.14).
Тому посилання суду першої інстанції про неможливість відшкодування витрат на правову допомоги у зв'язку з тим, що адвокат ОСОБА_6 має отримувати заробітну плату в фірмі «Адвокатський Альянс» не можуть бути прийняті до уваги.
Позивачами подано позов про відшкодування 13798,39 грн., а саме: матеріаль
ної шкоди у сумі 37 98,39 грн. та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., а задово
лено позов у сумі 4983,39 грн., а саме: про стягнення матеріальної шкоди у сумі
483,39 грн. (15,97 грн. та 467,22 грн.) та про стягнення моральної шкоди у сумі
4500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України у разі задоволення позову частково,'судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому витрати позивачки на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 397,27 грн.
Постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровського від 24 березня 2005 року про визнання ОСОБА_5. винним у скоєнні злочину проти ОСОБА_2. (т.1 а.с.23-25), та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2005 року, який погодився з висновками суду першої інстанції (т.1 а.с.84-88), набрали чинності, не скасовані і незаконними не визнані, що відповідачі не заперечували.
За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідачів про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і представника відповідача ОСОБА_7 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і представника позивача ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04 квітня 2007 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на придбання ліків та правову допомогу - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 витрати на придбання ліків у сумі 467,42 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 397,27 грн.
В решті рішення Красногвардійського районного суду М.Дніпропетровська від 04 квітня 2007 року - залишити без зміни.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законнбї сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.